І щодо «справжніх киян, котрих все дістало: «бруд, кіптява, спротив, насильство, руйнація», котрі бачать зло в понаєхавших і не вірять, що проти цієї влади повстали кияни, вільні люди. 

Мої ви дорогенькі. Особисто я - не понаєхавша. По лінії тата я корінна киянка в третьому поколінні. Мама в мене понаєхавша, із цим не посперечаєшся. Але навіть враховуючи це, мої батьки мають ордени, котрі вручалися киянам на честь 1 500-ліття Києва, гей, манірні нитики, ви про це знаєте? Цю відзнаку мають і дві мої бабусі, котрих вже нема з нами. 

Вся моя родина підтримує протест, всіма силами. Хтось носить їжу, ліки, теплий одяг; хтось стоїть на барикадах, хтось пише, пояснює, допомагає чим може. І не треба мені говорити про бруд, сміття та сморід. Я за цей час втретє хворію на бронхіт, але це не тому, що «лізу, куди не слід», а тому що це – особливості мого здоров’я та організму, і мене засмучує те, що я зараз не зі своїми друзями. 

Я проти насильства. Але я за повстання. Якщо інакше не можна відкликати представників влади, а вони не мають наміру йти у відставку, натомість ухвалюють низку неконституційних законів, народ має право на повстання. 

Це цілком легітимна дія, про це не прямо, але зазначено в нашій Конституції (в Конституції Литви, якщо я не помиляюся це зазначено прямо), про це зазначено в різноманітних міжнародних документах, про це зазначав Джон Локк в своїх працях. 

Наприклад, ось як звучить Загальна Декларація прав людини (чинний для України міжнародний договір): 

«необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення». 

В нас зараз стадія – останнього засобу. Того самого, визначеного в чинному міжнародному договорі. 

Ніхто не знає, як і чим пахне воля. Але всі знають, чим пахне боротьба. Якщо ви не готові боротися, це – ваш вибір і ваша справа. Але не варто марити, що ви – єдино-правдиві та змучені кияни, котрим, бачте, заважають жити звичним життям. Немає зараз звичного життя, шановні, зараз – стадія останнього засобу, подобається вам то чи ні. 

Жити в Києві та жити Києвом – не одне й те саме. Як і жити в Україні і жити Україною.