Не знаю, в який спосіб донести своє прохання до колег-журналістів, котрі розуміють, що відбувається в країні просто зараз. Не певен, чи це почують і, головне, що це візьмуть до уваги. Проте оприлюднити прохання треба. 

Воно полягає в тому, що відтепер треба чітко визначитися в поняттях і бути максимально точним у визначеннях і вживанні певних слів, фраз та термінів. 

Насамперед нормальна людина, працює вона в ефірі чи пише репортаж або інший текст, повинна перестати вживати слово «правоохоронці», коли йдеться про українських працівників міліції та силових структур загалом. Вони в кращому разі силовики. У гіршому – фашисти. Бо наші з вами права не охороняють. Не захищають, а зачищають. У тих, кого колеги за інерцією, ще у щось вірячи, іменують правоохоронцями, є всі права для того, аби зупинити нас на вулицях, запхати в машину та передати до суду. Який уже наступного дня своїм вироком кине кожного в тюремну камеру. Смішно звучить, але менти цими днями навіть не корумповані: їм не можна, опустивши очі, запропонувати 200 гривень за свободу. Або так: гроші візьмуть, але в тюрму все одно повезуть.

Через силу намагаючись працювати, для самоосвіти читаю книгу «Повседневная жизнь населения в период нацистской оккупации». Розділ про окупаційне фашистське судочинство починається красномовно: «Гитлеровские суды носили чисто формальный харктер, так как ими выносились приговоры, заранее намеченные нацистами». Читав учора, проти ночі. Після так званого суду над молодими поетами. Нічого не нагадує?

Отже, вони не правоохоронці. Що треба зробити, колеги, аби ви перестали їх так називати?

І ще один термін, який дуже часто звучить від вас: «прихильники Партії регіонів». Тут ситуація аналогічна. У нас нема нормальних правоохоронців. А в Партії регіонів – нормальних прихильників. Тітушка-штурмовик, завезений до Маріїнського парку та випущений з вольєра, – прихильник не Партії регіонів, а 200 гривень і пакетика трави. Ще він прихильник безкарного побиття людей, підпалу машин та трощення вітрин. 

А бюджетники в масі своїй – хто завгодно, але не «прихильники Віктора Януковича». 

Дуже хочеться, аби ми всі, хай би як складно було тримати себе в руках, розуміли: слова та визначення нині далі мають значення.