ПРО ЗАВТРАШНЮ «АМНІСТІЮ» І БОРОТЬБУ З ТЕРОРИЗМОМ

Ну, що. Наш народ зробив неможливе.

Те, чого роками не могли зробити танцюючі студенти з вуличними флешмобами і відомі на весь світ опозиційні політики і громадські діячі - зробили кілька сотень відчайдухів з коктейлями Молотова.

Їхніми зусиллями Революція, про яку так довго говорили опозиціонери, нарешті сталася.

У хлопців стріляли, їх били й калічили, з них знущалися, вони зникали на вулицях, вони ризикували отримати 15 років - але не відступили. Сказати «вклоняюсь доземно» - нічого не сказати.

Стільки років жили з тавром чи то «нациків», чи то «провокаторів», чи то «маргіналів» - а коли прийшов їхній час - просто встали і врятували всіх.

І, звісно, решта народу, кияни і некияни, які підтримали свій передовий загін. Люди все відчувають серцем і підтримують тих, хто щось робить, а не щось каже. Навіть якщо робить не завжди розумно, а каже розумно.

Ціле стадо покидьків, включно з - подумати тільки! - «безсмертним» Табачником, з «кровосісею» Азаровим і кривавим Захарченком - враз відігнано від корита. Диктаторські закони скасовано.

Завтра важкий день. В парламенті розглядатимуть законопроект про «амністію» для полонених повстанців і просто перших-ліпших захоплених хамовладою у заручники.

Влада терористів торгується - хоче міняти заручників на розблокування Майдану. На це в жодному разі не можна погоджуватись. Наші хлопці перемогли виключно тому, що нічого не боялися. А зараз дехто з опозиціонерів прикривається гуманними міркуваннями - мовляв, зараз головне - звільнити наших побратимів. Але якщо заради цієї, безумовно, шляхетної мети, піти на поступки - побратими, і не лише вони, протягом нетривалого часу знову опиняться за гратами.

Хай поки що сидять. Вони все одно скоро вийдуть, і вийдуть героями і переможцями. А от якщо заради їхнього швидшого звільнення почати звільняти що б то не було, влада знову оговтається, почнеться реакція і всіх пересаджають.

Як на мене, поступки владі, на які можна йти, такі: ПІСЛЯ того, як відбудеться повернення до Конституції 2004 року (зміни, що приймалися під Януковича, і скасовані мають бути під Януковича, а далі домовимось якось інакше), ПІСЛЯ того, як усі повстанці будуть повністю звільнені від переслідування, ПІСЛЯ того, як буде розформований «Беркут» - можна розблокувати вулиці і звільнити КМДА. Майдан і Будинок профспілок в його розпорядженні мають залишатися як база і як штаб до того часу, поки Янукович буде являти собою бодай найменшу небезпеку - тобто, до його повного усунення від влади.