Президент Віктор Янукович задля позитивного голосування застосував увесь арсенал свого впливу на фракцію Партії регіонів. Він пішов на акт неймовірного приниження, особисто приїхавши на засідання фракції. У свою чергу вони розуміють: коли президенту вдасться поновити свій вплив у державі, усі незгодні з його лінією будуть покарані. «Піррова перемога» Януковича оголила слабкість режиму. Ми побачили наскільки нестабільна ситуація у провладній команді.

Стимулюючим чинником для «регіоналів», які нині піддалися на умовляння і залякування з боку президента, є події багаторічної давнини — 2005 року. Тоді чимало поплічників режиму Кучми отримали індульгенцію у Віктора Ющенка чи Юлії Тимошенко. Таким чином їм вдалося уникнути відповідальності за злочини. Це врешті-решт зумовило перемогу Януковича у 2010 році. Тепер вони гадають, що можуть повторити такий трюк, і це їх певною мірою розслаблює. Бо якби «регіонали» усвідомлювали, що вони є співучасниками злочинів проти людяності, то діяли б зовсім інакше.

Зрозуміло, що протестувальники цей закон не виконуватимуть, люди з адмінбудівель не підуть, Майдан стоятиме і далі. Лідери опозиції не наважаться навіть натякнути на те, що повсталий люд повинен піти на компроміс. Вони навчилися вловлювати настрої й атмосферу на Майдані. Надалі багато чого залежатиме від поведінки президента. Гадаю, він ще здійснить спробу «огризнутися», тобто завдати удару по своїх опонентах. Але це буде остання спроба.

Уже зараз видно, що президент сильно нервує. Якби він був упевнений у своїх силах, то вчора так би не принижувався перед депутатами, які раніше виконували будь-які вказівки з Адміністрації президента. Януковичу цей закон потрібен для легалізації застосування силових дій проти майданівців. Його команда усе ще проробляє такий сценарій, бачимо переміщення підрозділів, телеграми з Генштабу до військових частин, зібрання офіцерів тощо. Але критичної маси ресурсів для завдання фінального удару по Майдану у Януковича нема. Крупний капітал уже похитнувся у підтримці режиму. Атмосфера серед силовиків неоднозначна. Є військовики, які висловлюють неготовність йти проти народу. Дехто написав рапорти про звільнення.

До того ж Майдан уже продемонстрував рішучість і непоступливість у домаганні своїх вимог. У Києві продовжиться протистояння, в регіонах можливі нові акції протесту. Люди й надалі показуватимуть владі, що готові відстоювати свої права і гідність до кінця.