Мені болячедивитись, що значна більшість не лишегромадян, але й політиків та журналістівстали жертвою «язикової» маніпуляції Януковича, вбачаючи в ній основнийзлочин режиму, який затьмарює все інше.Хочу нагадати, що мовний закон бувприйнятий узурпаторами, які післяконституційного заколоту запустилимаховик політичних репресій протиполітичних опонентів, громадянськихактивістів та просто незгідних, якіпризначають на силові міністерствагромадян РФ, які скасовують тендернезаконодавство, щоб красти сотнямимільярдів не лише безкарно, але йбезконтрольно, які скасували обмеженняна приватизацію стратегічних об'єктів,привласнюють енергетику та підготувалидо здачі газотранспортну систему.Фактично демонтують українську державу.

Те,що на захист української суверенноїдержави виступає меньше людей, ніж назахист української мови, свідчить проте, що значна частина готова здатинезалежність в обмін на повну культурнуавтономію.

Я єприбічником єдиної державної мови,проте питання української державностібезперечно мене турбує більше.

На початкуминулого століття ірландці спромоглисявідстояти та утвердити свою незалежнуІрландську Республіку, саме тому, щовони не гаяли часу на відкриття Просвіт,натомість вони формували боївкиІрландської Республіканської Армії.

Саме такийпідхід дозволив їм через 100 років післязавоювання незалежності усвідомитинеобхідність відновлення своєї мовноїокремішності та розпочати вивчення тавикористання в публічній сфері, насьогодні фактично мертвої, ірландськоїмови. Якби євреї не здобули державностів 1948 році - іврит також вивчали сьогоднілише філологи та раввини. В той же часє багато прикладів народів, які непригнічувались жодним чином в культурномусенсі, проте не маючи своєї державності,добровільно розчинились в етносіметрополії.

Держава для нації є єдинимиінструментом самовизначення. Не будедержави - не буде не лише мови, не будеУкраїни.

Александр ДАНИЛЮК