Заплати налоги и живи спокойно. Но каждый рубль как покойник: На эти деньги люди сверху Нас, всех остальных, превращают в перхоть.

песня «Государство», группа «Люмен»

Десятина, данина, оброк, повинність, подать – все це є пращури податку, такого різного та суперечливого, принаймні наразі у нашій державі.

… Вже понад п’ять років я маю відношення до священної для кожної держави царини – податкової. Саме тому і зупинюсь на впровадженні в Україні європейських стандартів у сфері оподаткування.

Не секрет, що левова частка надходжень до бюджетів усіх рівнів – податкові.

Що маємо сьогодні в Україні?

Українські реалії такі, що не так вже і смішно виглядають слова принца Лимона з відомого радянського мультфільму «Чіполіно» про податок на повітря та податку на опади, за якими потрібно сплачувати 100, 200, 300 лір за дощ, проливний дощ та дощ з громом та блискавкою відповідно.

З цього приводу дозволю собі згадати про дослідження Світового банку «Податкові платежі-2011». Ці дослідження, можливо, і застаріли, проте люди бізнесу підтвердять, що у податковій сфері навряд чи змінились на краще у 2012 та 2013 роках. У 2014 році також принципових змін я не прогнозую.

Україна за підсумками 2011 року за даними Світового банку поставила світовий антирекорд – в Україні платять 135 (!) податків та зборів. Це 183 (!) місце з 183 країн світу! І все це при тому, що у Швеції їх 2, у Грузії та Норвегії – 4, у Франції, Естонії, Латвії – по 7, у Великобританії, Чехії, Нідерландах, Португалії, Іспанії, Фінляндії – по 8. За простотою сплати податків Україна займає 181-е місце серед 183 країн світу. Гірше нас – тільки Центральноафриканська Республіка та Білорусь.

Щодо податкового навантаження, то за підсумками 2011 року українські бізнесмени віддали державі 57 % прибутку. У 2012 та 2013 році гайки держава затягнула ще тугіше.

І не забувайте про хабарі та «відкати».

Чи можна таке уявити у цивілізованій Європі? Навряд.

Європейські податкові традиції – це шлях розвитку, вистражданий століттями, Європа знайшла той баланс, де податки забезпечують нормальних розвиток держави. З рахунків також не слід скидати ментальні особливості – середньостатистичний європеєць не може себе уявити учасником тіньових схем ухилення від сплати податків. Українські ж реалії такі, що лише махінації у сфері податків дозволяють бізнесу бути на плаву.

Для роздумів. Цікавим є право кожного європейця цікавитись ходом будь-яких справ, якими займаються державні та муніципальні органи лише на тій підставі, що він є платником податків і йому цікаво, яким чином держава витрачає ЙОГО кошти, сплачені ним в якості податків. Чи можна таке уявити в Україні? Навряд.

Головне, про що не слід забувати українським чинушам, що податки – це основа існування суспільства і наведення порядку у податковій сфері – основна і невідкладна задача, а зважаючи на прислів’я, відповідно до якого розумна людина вчиться на чужих помилках, а дурна на своїх, приклад цивілізованої Європи нам у цьому знадобиться.

P.S. «Заповнюючи податкову декларацію, не забудь в графі »Утриманці« написати »Держава" (народна творчість).