Схоже на анекдот, але правда - із Грушевського
"Ніч. Мороз. Грушевського. Передова. Біганина. Крики. Гримлять звукові гранати, там далі спалахують коктейлі молотова. У закутку сидить конкретно прокопчений чувак в камуфляжі, біта на колінах, маска на обличчі, шолом, в рукавицях. Затуляє мізинцем вухо і кричить в телефон:
— Перенеси встречу с десяти на двенацать. А ту с двенадцати — на час. И позвони (якесь прізвище), что подписание контракта переносится на среду... Вечером нет... Вечерами я занят, — дивиться довкола і зітхає. — Пока не знаю, когда освобожусь.
Чувак підводиться. Ховає смарт у внутрішню кишеню комбеза, поправляє маску і біжить на вибухи, і спалахи...."
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки
