Ох і нафейсбучили. Всьо пропало, всі зрадники, нічого не роблять, тільки думають, як вкрасти більше грошей, інтригани і кар'єристи, наплювали на Майдан. Шановні, це ви на нього наплювали. Ще душі загиблих сидять на ньому, гріються за звичкою біля бочок (відлетять вони звідти аж на 9-й день, а на небо здіймуться аж на 40-й, як давно відомо), а ви вже завели ту саму пісню, яку нили останніх 4 роки. Не ображайте ці душі - вони ж так хотіли, щоб щось змінилося. Не тільки президент, прем"єр і міністри - щоб уся Україна змінилася, щоб очистилася. Вся Україна - це кожен із нас.

Нам зараз потрібні не тільки експерти-криміналісти та слідчі для затримання покидьків, не тільки чесні судді для винесення справедливого вироку. Нам потрібні ще й психологи. 

Я думаю, що це всього-навсього таке не раз досліджуване явище, як постреволюційне розчарування. І не варто допускати, щоб воно перевершило справжню мету революції. Янукович пішов у відставку - і це головне. Це те, про що ми тільки мріяли в потаємних снах, тупцюючи три місяці на великих і малих майданчиках наших міст.

Загинуло багато людей, більше того, загинуло багато НАЙКРАЩИХ людей України, і ми, навчені гіркотою 2005 року, вже не хочемо непоняток, ми хочемо, щоб все було ЗРАЗУ й ІДЕАЛЬНО. Бо надто велика ціна заплачена за ці зміни. 

Але потрібно зрозуміти, що все не може бути зразу ідеально. От уявіть, що Геракл зайшов у ті засрані Авгієві стайні. Ми хочемо, щоб там - раз! - і все засяяло чистотою. Але йому треба чимало гівна звідти вигребти і самому в ньому вивалятися, перш ніж там стане чисто. Один із супутніх моментів - важливо також, щоб коні та всі істоти, хто бере участь у цьому процесі, перестали гадити.

Вічна пам'ять героям - це не тільки стрічечка на аватарці. Це ще й усвідомлення, і збереження, і примноження тієї світлої і красивої мети, яка робить їх смерть не безлуздою. Досить кричати, що все було марно - ці хлопці вас іще чують. Поважайте героїв Майдану. 

Просто наберіться терпіння.