Здавалося б, після всього, що відбулося, старі недобрі звичаї мали піти у небуття. Але ж ні. Корупція проникає туди, де сам натяк на неї здається образою і загиблих, і тих, кому вдалося вижити: на Майдан.

Неприємні випадки траплялися й раніше. Ні для кого не було таємницею, що на ринках регулярно з’являвся одяг, який кияни зносили до Будинку профспілок; різне казали і про розподіл грошових пожертв.

Нині від людей, яким особисто я можу довіряти, довелося почути про кричущу ситуацію з ліками і медпрепаратами.

З 18 по 21 лютого, коли Київ захлинався кров’ю, в центрі міста відкрилося багато тимчасових  шпиталів — інколи навіть у магазинах, на поштамті, в Консерваторії. Туди, так само як і в стаціонарні лікарні, люди несли ліки. Несли безперервно, спустошуючи аптеки. У підсумку утворилися надмірні запаси, що вже не використовують. Цілком очевидний крок наразі — передати це у провінційні, державні лікарні та поліклініки, які потерпають від нестачі необхідних препаратів. Однак очевидний він, певне, далеко не для всіх. Подекуди пропозиції рядових волонтерів щодо цього викликають нерозуміння, а то й спротив. Не вдається навіть провести інвентаризацію. Одного разу дійшло до сварки з погрозами (!)

Зрозуміло, що фармацевтичний ринок є надзвичайно прибутковим, а тому, в українських умовах, цілком логічно — гранично корумпованим. Але ж саме навала корупції, зрештою, і спровокувала протест. Відомо, що нині довкола тих гір ліків в’ються люди, зокрема депутати, які на Майдан приходили хіба що заради піару, а тепер намагаються пробитися в господарі. Медпрепарати банально розкрадають. Нема ні опису запасів, ні нормальних приміщень для зберігання.  Що думає з цього приводу координатор медичної служби Майдану Ольга Богомолець, достеменно невідомо.

Можна все списати на післяреволюційний хаос, на брак управління. Але крадіжка є крадіжкою, з дрібних крадіжок починаються великі афери, що зрештою закінчуються кров’ю. До Майдану, до його здобутків зараз намагаються присмоктатися — як бачимо, не без успіху — десятки паразитів. Тож так, це питання заяложене, але його все одно варто поставити вже вкотре: хіба за це боролися?

Тому прошу вважати цю замітку офіційним запитом до пані Ольги Богомолець, а також до нового міністра охорони здоров’я, якщо його буде призначено на момент виходу цього тексту в газеті. Пані Ольго! Що ви як медичний очільник Майдану знаєте про ситуацію з невикористаними фармацевтичними препаратами, накопиченими на потреби революції, як і коли плануєте почати їхню інвентаризацію, де і коли буде облаштовано місця для їх зберігання, хто конкретно за це відповідатиме і, головне, коли почнеться передача ліків і обладнання у ті лікарні та поліклініки, які цього сьогодні потребують найбільше?

Дякую за відповідь.