Нещодавно ввечорі до мене приходили представники Партії регіонів - чоловік і жінка, які назвалися вчителями зі школи, що поблизу. Вони роздавали агітаційні матеріали ПР: газетку та буклети з партійною символікою, які розповідали про діяльність голови Дніпропетровської облдержадміністрації Олександра Вілкула та кандидата від ПР по мажоритарному округу, замгубернатора й очільника міської організації Партії регіонів Івана Ступака.

При цьому незвані гості цікавилися чи збираються мешканці голосувати і якщо так, то чи визначилися зі своїм вибором. Таке опитування викликає декілька запитань з точки зору легітимності самої процедури та її кінцевих цілей.

По-перше, як бути з регламентованою Конституцією нормою про таємність голосування? Одна річ відповісти на поставлені питання в ході вуличного опитування як випадковий перехожий, а друге - давати інтерв'ю на цю тему з порогу власної оселі, тобто адреси, яка закріплена за певною виборчою дільницею.

По-друге, навіть в разі відмови господарів поділитися своїми політичними уподобаннями конкретне помешкання автоматично потрапляє на олівець посланців ПР як неблагонадійне в електоральному плані. Адже така реакція буде явним сигналом, що тут не збираються голосувати за «регіони».

А по-третє,  чи не для того це робиться, аби ті, кому це потрібно, знали, беручи до уваги зібрані дані, на який приблизний обсяг фальсифікацій їм розраховувати на конкретній виборчій дільниці для забезпечення необхідного (запланованого, поставленого завданням) відсотку волевиявлення за довбану стабільність?  

Олексій МАЗУР