Чесно - трохи дістали істеричні заклики дзвонити друзям-родичам в Росію і переконувати їх у тому, що у нас усе гаразд, по вулицях не носяться одурілі банди «бендерівців», розстрілюючи всіх, у кого профіль не арійський (роздуми про те, хто такі «бЕндерівці» - послідовники Остапа Бендера?.. радикально налаштований фан-клуб Ільфа та Петрова?.. - залишу для наступного посту).

Народ, забийте! ЗА-БИЙ-ТЕ! Не марнуймо власний час, сили та нерви, вони ще знадобляться, щоб наводити лад в Україні, після того, як ця херня закінчиться. Росіяни, що знають, коли вчасно вийняти голову із задниці і як правильно використати її за призначенням, і так усе розуміють, решту ви не переконаєте. Неможливо відучити людожера їсти людей, бо він зростав у системі, яка відмову від людської плоті вважає зрадою системі, а зрада системі є найстрашнішим гріхом. Як писала Ліна Костенко, всі країни мають хвороби, а Росія - невиліковна.

Правильніше тепер почати дзвонити друзям-родичам на Сході та Півдні Україні і роз'яснювати, довбти, розтовкмачувати чому, щойно ситуація нормалізується, нам потрібно подати заявку на вступ до НАТО.