Фрагмент інтерв'ю яке перший президент України дав Валентину Торбі для портала «Золоті сторінки. Луганщина»

« — З цього приводу у мене питання до Вас щодо Криму. Як Вам вдалось так делікатно вийти з того складного заплутаного і небезпечного вузла проблем?

— Це вдалося завдяки суворому дотриманню принципів будівництва держави. Я приїхав в Крим, там була обстановка надзвичайно складна. Депутати хотіли прийняти рішення про скасування угоди 1954 року, тобто про передачу Крима Україні. І хотіли винести це на референдум. Друге питання – про утворення Кримської автономії. Я виступив на сесії як Голова Верховної Ради. Я знав, що якщо я їм пообіцяю автономію, то я можу попросити їх щоб вони не ставили на референдум 1954-й рік. Тому що автономія — це психологічно для людини важливо і справляє враження — область стає Республікою.

До цього мені Горбачов натякав про всесоюзний референдум, що вони заберуть Крим. Я їм кажу, що дійсно, історія Криму така, що ще за Леніна обговорювалась можливість створення автономної області, автономної республіки. Я кажу, що дійсно Крим – це велика територія, історично дуже неоднозначна, і в перспективі неймовірно важлива і з політичної, і з економічної, і з духовної точки зору. Тому я пропоную вам поставити на референдум одне питання. Яке? Кажу: про утворення Кримської автономії, а питання про 1954 рік знімемо. Чого? Кажу: бо тоді це потрібно провести і в Росії. Тому що рішення приймала Росія і Україна, а потім СРСР затвердило, то цьому не буде кінця десять років.

А, по-друге, Україна вам може цього не дозволити, тому що це є порушення територіальної цілісності. Для будь-якого політика, будь-якого рангу віддати територію – це означає підписати собі смертельний вирок. Промова була дуже переконлива з мого боку. Вони погодились і провели референдум з одного питання. А після цього я зателефонував Горбачову і сказав, що вони не ставлять питання про денонсацію угоди 1954 року, мова йде лише про підвищення рангу, статусу області».