Я щойно повернувся з Грузії - там всі дуже сильно переживають за Україну. Скрізь наші прапори, написи українською мовою, слідкують за новинами.

Коли взнають, що ми з Києва, висловлюють підтримку, питають як ми там, пропонують допомогу якщо потрібна. Дуже добрі люди, з ними легко говорити і завести дружбу. 

За словами знайомого з Тбілісі, у них вже готові два батальйони воювати за Україну. Вони пам'ятають як в 92-му наші вертольотчики врятували десять тисяч грузин, які замерзали в горах коли їх вигнали з Абхазії; наших ППОшників в 2008-му, що офіційно збили 8 російських літаків, а неофіційно значно більше. І вони готові нам допомагати. 

Але наші керманичі здається не зовсім готові захищатись.