Перемога української Революції гідності та повалення бандитського режиму Януковича відкрило для нашої нації шлях до побудови нової країни. За цю перемогу українське суспільство заплатило надзвичайно високу ціну – ціну життів Небесної Сотні.

Спільним, єдиним поривом сили духу, мужності та незламної волі український народ скинув із себе ярмо внутрішньої окупації. Але у той час, коли українці власною кров’ю виборювали своє майбутнє, свою свободу і гідність, у Москві вже готувалися до реалізації підступних планів військової агресії і розчленування України.

Період правління Януковича і Партії регіонів став часом не лише всепоглинаючої корупції, жахливого марнотратства і кримінального розгулу. Ці роки Кремль успішно використав для розвалу нашої армії, спецслужб. Московські агенти системно і послідовно руйнували нашу обороноздатність. Вони засіли у СБУ, Міністерстві оборони, розвідці. У той час, коли Янукович розважався розбудовою Межигір’я, полюванням на кабанів, викраданням картин, стародруків, купівлею супердорогих авто, пограбуванням бюджету та сидінням на золотому унітазі, – вороги України руйнували її зсередини.

Агенти Москви потирали руки від задоволення, спостерігаючи діяльність бандитів при владі і знищення засад української державності. Янукович і Партія регіонів разом з комуністами виявилися тією «п’ятою колоною», яка так була необхідна Путіну для подальшої анексії нашої країни.

Наприкінці листопада Путін, здавалось, уже святкував перемогу, коли Янукович не підписав Угоду про асоціацію з ЄС. Росія була впевнена: тепер Україна потрапила до її сфери впливу і з часом стане новою колонією «рускава міра». Але зовсім інше бачення свого майбутнього було в українського народу. І воно абсолютно розходилося з планами імперської Росії. Путін у своїх комбінаціях не врахував одного: українців, які кинули рішучий виклик зграї гопників при владі, перемогли і зруйнували геополітичні плани Кремля.

Втеча Януковича з України і перемога революції стали серйозним ударом для шизофренічного глави Російської Федерації з маніакальними імперськими комплексами. Але московські вожді зрадили би самі себе, якби відмовилися від агресивних планів стосовно загарбання України. Скориставшись перехідним періодом у нашій державі, який виник унаслідок повалення злочинного режиму Януковича, російські агресори вторглися на українську територію.

Росія застосувала типову тактику підступного ворога, який вичікує, щоб завдати удару за найменш сприятливих обставин. Плани загарбання України давно лежали на столі у кремлівських царьків. Цілеспрямована диверсійна робота по розвалу України зсередини підказала Путіну, що настав час військової інтервенції.

Кров Героїв Майдану ще не висохла, а Москва вже хоче нової крові українців. Зараз вона ввела свої окупаційні війська у Крим, запускає ззовні сценарії сепаратизму, готує провокації і погроми у виконанні російських «тітушок»-найманців, фальшиві мітинги на підтримку збройної агресії. Такі дії Росії – це ніж у спину українському народу, який нещодавно звільнився з-під «регіонального» ярма Януковича та його «Сім’ї» і отримав надію на краще життя. Однак цю надію вирішив розтоптати російський окупаційний чобіт.

Насправді російська влада на чолі з Путіним є такою ж бандитською і прогнилою всередині, як і режим Януковича. Тому-то Янукович, якого підозрюють у масових вбивствах людей, розкраданні бюджету та національній зраді, недаремно отримав притулок у Путіна. Тому Росія у Криму й спирається на відомого у минулому бандита Аксьонова на прізвисько «Гоблін».

Лише держава, якою керують бандити і злодії, може прихистити у себе особу, яку оголошено в міжнародний розшук. Дії Росії на міжнародній арені є бандитизмом. Рано чи пізно за це доведеться відповідати. І розплата буде неминучою.

Для Росії війна з Україною стане початком її кінця і приведе до розпаду цієї імперії зла. Росія – це «Колос на глиняних ногах», який тримається на нафтодоларах, рабській психології мас та імперіалістичній пропаганді. Варто її лише серйозно похитнути – і ця тюрма народів розвалиться, як картковий будинок.

Сьогодні усі громадяни України мають об’єднатися задля відсічі агресору. Наші основні зусилля маємо спрямувати на максимально швидке зростання рівня боєздатності українських Збройних Сил, поповнення їх сучасною військовою технікою, зброєю, ресурсами.

Для того, щоби дати достойну відсіч російським окупантам, держава і суспільство повинні працювати чітко, злагоджено, прозоро та ефективно, задля спільної мети – побудови сильної, самодостатньої та заможної України. Всі внутрішні суперечності, конфлікти, чвари зараз грають на руку інтервентам, і ми не можемо їх допускати.

Ворог перебуває біля наших воріт – і ми маємо його зупинити. Путін не розуміє, що на Майдані зродилася вільна нація, переможний дух якої – не зламати і не розтоптати жодному окупанту.