Фільм «Небесна сотня. Зима, що нас змінила» - це гідна відповідь тим, хто намагається прищепити громадській думці уявлення про вбитих і скалічених владою активістів Майдану як жахливу, але виправдану жертву. «Ціну свободи», яку ми мусили заплатити.

Цинічним підтекстом тут є трактування того, що відбулось, як чесного бою. Мовляв, узяли в руки щити, палиці та коктейлі Молотова, поперли на міліцію – отже, кинули виклик і отримали те, що мали отримати. А що жертв із нашого боку в десять разів більше, ніж із боку захисників Януковича – що ж, нормальне співвідношення у протистоянні посполитих та озброєних ландскнехтів. Останні, зі свого боку, робили свою роботу, виконували накази й хіба що подекуди трошки перегинали палицю (ну, відрізати голову – це занадто, угу).

Але ж ми перемогли! Молодці! Козаки! Соколи! Україна вже не буде такою, як колись!

Насправді Україна не буде такою як колись лише після того, як із лав органів, що формально називаються правоохоронними, буде вичищено ВСІХ, хто вважає за можливе кидати в натовп гранати з цвяхами, прострілювати голови й шиї зі снайперської гвинтівки, добивати знерухомленого пораненого, допомагати найнятим бандитам-убивцям, профілактично розбивати обличчя в’язневі в автозаку, поливати людей із водомета у мінус п’ятнадцять і так далі (повний перелік сподіваюся почути на суді). Незалежно від того, чи це їхня злочинна самодіяльність, чи виконання злочинних наказів.

Система, що вклала в голови «правоохоронців» таку мораль і такі уявлення про «охорону громадського порядку», повинна бути демонтована повністю. А самі мутанти, здатні відрізати людині голову в процесі виконання службових обов’язків, ізольовані від суспільства, для якого вони становлять очевидну небезпеку. Не в одну мить, звичайно, але вони не повинні відмазатись звичайною переатестацією чи «люстрацією» керівництва.