Єдину в Криму українську гімназію хочуть перетворити на російську гімназію. Спочатку - як. Дуже просто. "Міністр образованія Крьіма" збирається назбирати 10% заяв від батьків, тобто з сотню, і "удовлєтворіть". Пофіг, що там понад тисячу учнів. 

Тепер про саму гімназію. В неї уряд України щорічно вбухував величезне бабло. Як у вітрину. Кравчук, Кучма, і так далі. На ці гроші можна було фінансувати з кілька десятків українських шкіл. 

Коли я збирався віддати дитя туди, то мені одразу сказали - не получиться. Черга дуже велика. Всі крутиє шишкі Криму повіддавали туди своїх чад. А ти хто такий? Потім два знайомі, українські активісти, пообіцяли мені - "пропихнути" всередину черги, виключно через свої дружні відносини з директоркою. І то, сказали вони, ти кілька днів стоятимеш в живій черзі з 6 ранку, і писатимеш номерок на долоні. Почувши це, я дунув плюнув і вирішив не зв'язуватись. Не люблю, знаєте, корупції, а там явно нею пахне. 

І ще одне непопулярне спостереження. Рік тому на різдво я стояв і милувався ходою понад тисячу дітей та батьків у Сімферополі. Нарядно, красиво, чудово. Тут зустрічаю свого знайомого, який звідти. Кажу про своє захоплення. І той мені каже: - А ти знаєш, що дітей поголовно, а батьків через одного сюди пригнали? - Як так пригнали?? - А так заведено. Кожен має брати участь у масових заходах: хто спонсором, хто руками щось зробити, хто ногами прийти.

Висновок сформулюю просто. Совок - він відразливий у будь-якій національній маскировці.