Щойно дзвонила мама і розказала таке. Мами кума живе в квартирі в 9-ти поверховому будинку. Живе вона по центральній вулиці селища Каланчак, не любимій назві, лєніна.

Так от сьогодні ходили жіночки і агітували людей за рашку, розносили лістовочки і в пакетиках подарунки.

Тьотя Неля була дуже зла, тому нагрубила тій жіночці, виштовхала її за межі квартири, розказала що і по чому, побажала більше НІКОЛИ не пхатись в Каланчак зі своїми лістовочками, забути назву Україна і т.д.

Не пригадую, що вона там ще говорила, а потім зайшла в квартиру і згадала, що в неї величезна собака є і пошкодувала, що на неї не спустила її і забула подивитись, що за такі "подаруночки" пропонує рашка.

Короче, в Каланчаку люди в шоці, оскільки такого нахабства ще не було. Наші люди в Калачаку свідомо розуміють ( ну звісно є індивідуми, як і у всіх селищах та містах, які хочуть до рашки), що рашка - це ворог. Вони нам оголосили війну і коли почались сепаратистські дії на сході країни, у нас весь центр, тобто багатоповерхівки повивішували прапори України. Вся вулиця в прапорах, які звисають з балкона, вікон квартир. Звісно, ці жіночки з "єдінаю рашкою" в приватні будинки не пхались, бо там тікати нікуди, в порівнянні з багатоповерхівками.

Люди так обурулись, що попросили нашого мера поставити на центральній вулиці мєнтів, щоб ті слідкували за такими сепаратистками і відразу їх тягли в мєнтовку.

Блін, я обожнюю своє селище ...Ви реально молодці.

Каланчак forever.