Завдяки тому, що украінська дипломатія не загострювала публічно увагу на важливості цієї зустрічі, союзники останні кілька днів відверто підштовхують Україну до більш рішучих дій, а Росія активно проводила інформаційну кампанію про те, що не братиме участь в зустрічі в разі застосування Україною сили проти диверсантів та колаборантів, утворилась ситуація, коли і участь, і неучасть в Женеві невигідна Росії.

Якщо Росія відмовляється, то фактично визнає, що є ініціатором дестабілізації, поглиблює власну ізоляцію, відтягує реалізацію планів "мирного врегулювання в Україні" через федералізацію і тд.

Якщо Росія бере участь, то визнає, що найкращий спосіб змусити іі перейти до переговорів - це фізичне знищення іі диверсантів.

В будь-якому разі Росія не досягає завдання послаблення дипломатичної підтримки України з боку союзники (на це зараз витрачаються усі ресурси російських МЗС та спецслужб).

ЄС і США отримують додатковий доказ, що іх жорстка позиція - найкращий спосіб схилити Росію до діалогу.

Украінський уряд отримує заохочення поводитися більш активно з диверсантами (благо, що і перший позитивний досвід з'являється).

Отже, завдання два - поглиблювати взаємодію з союзниками і мочити терористів.