MENU

Скажімо романтизму «Так»

241 0

Якщо дипломат каже «так» — це означає «можливо», якщо дипломат каже «можливо» — це означає «ні». Якщо дипломат каже «ні» — він негідник. Так, саме негідник, бо руйнує мости, перекриває дороги, нищить контакти і в решті зраджує інтересам своєї громади. Цінність моменту, в  якому перебуває наша країна, на мою думку, полягає в можливості і потребі кожного громадянина відчувати і реалізувати себе водночас як дипломата, політолога, економіста і просто відданого своїй сім’ї і роботі людини.

Заглибленість у ці іпостасі є такими самими індикаторами стану людини як тиск, вага, рівень цукру чи холестерину. Проблема лише в тому, що в біометричних станах є визнані норми, а в суспільно — особисностних немає. Одна справа мати власну думку, інше — простою більшістю або потужнішою гучністю впливати на прийняття доленосних рішень.

Здається усі реальні лідери Майдану знайшли своє місце у справі розбудови демократичної України. Тоді хто і для чого волає: «Барикади з Майдану до виборів не прибирати»!  Це виявляє надію чи потребу у вуличних засобах ведення боротьби?

Чи не краще зміцнювати традицію народних віче на Майдані, проводити регулярні зустрічі — звіти, дискусії, мозкові атаки і громадою корегувати засоби вирішення наших проблем? Чи не краще реставрацією Хрещатика — продуманою, вправною, прискореною наглядно демонструвати здатність змінювати життя на краще?

Солідарна акція патріотичних телеканалів «Україна — єдина країна!» на жаль задовго залишається просто емблемою, гаслом. Необхідно терміново налагодити  публічний загально-національний діалог між усіма регіонами.

Бо вже створюється республіка під Януковича й усіх біглих з ним, торується східними областями України російська дорога до Криму.

Друзі з Одеси занепокоєні раптовою популярністю міста серед «туристів» з Росії. Орендується  житло так  широкомасштабно, що ціни на цю послугу почали зростати. Звісна річ поширюються розмови про російський рай на українській землі, а про проблеми проживання на окупованій території, про причини жорстких реакцій і санкцій світової спільноти умолчується.

Порозуміння харківських Майдану й антимайдану після аналізу нових можливостей регіонів, які реалізовуватимуться в процесі реформи державного устрою України мало б дати старт естафеті дискусій заради порозумінь. На багатьох телеканалах робота в цьому напрямі постійно ведеться, але захопленість імпровізаційністю діалогу — ескізна, а не пророблена підготовка до тем передач помітно зменшують ефективність телеефіру. І в цьому сенсі найбільше розчарування пов’язано з «Громадським телебаченням». Молоді і здібні журналісти бавляться ефіром, як у телегуртку в піонерському таборі, повага ж до аудиторії, перш за все, виявляється у концентрованості і доступності посилу до неї.

Одна з новостійних програм російського телебачення супроводжується текстовим рядком, в якому глядачі діляться своїми  реакціями на новини. Подумалося,  як добре, що долучили громадськість до подій у світі. За певний час стало зрозумілим, що це пропагандистський трюк, бо дуже вже зрежисованим виявився «голос народу», інтонації дописувачів були в діапазоні гостро «за» і гостро «проти», впевнено поміркована, слабко критична, але завжди, безумовно, схвалююча дії московського керівництва.

Маніпулювання свідомістю громадян — не наш шлях. У нас усе має бути чесно і в країні, і в родині, і в людини. Хтось має велике сподівання на люстрацію. Оскільки ця процедура базується на  вихідному недовір’ї і примушеному виправдовуванні, то краще за всіх її пройдуть негідники, які цими засобами свою кар’єру робили. А от очищення, спокута гріхів, покаяння необхідні кожній людині. Бо всі під Богом ходимо та й хто без гріха.

Як би це нам усім народом піднятися над дріб’язком побутових, тимчасових,  ситуативних чвар, задуматися над вічністю роду людського, над роллю нашого приходу в це життя та покаятися, очиститися, присягнути на вірність людяності, чесності, гідності, поклястися слідувати найвищим ідеалам пам’ять батьків і щастям своїх дітей!

Звучить цей заклик відверто романтично. Але згадайте найкращі миті свого життя! Вони завжди були сповнені романтизмом. Труднощі нашого часу без романтизму не здолати. Тож скажімо романтизму дипломатичне так і може бути нам цілком реально усміхнеться радість подолань!

Олексій КУЖЕЛЬНИЙ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини