Не без насолоди спостерігаю, як луганські та донецькі сепаратисти уже божаться, що й у думках не мали приєднуватись до Росії.

Так, такий собі уповноважений армії Юговостока Громов сказав, що заяв про Луганську народну республіку ніколи не робилося. А його донецький брат по уму-разуму Пушилін виправдовується, що триколорами по Донецьку махають, бо то такі природні позиви)

Насправді ж, думаю, сепаратисти розуміють, що тримати серйозно в страху вони можуть лише два населені пункти -Краматорськ і Слов'янськ. Тамошні чуваки знайшли собі амплуа - викрадати журналістів, убивати опонентів за український прапор, обстрілювати літаки та шукати міфічні візитки Яроша. 

У тому ж Донецьку далі ОДА люди не переймаються ідеями федералізаціїї і руского язика.

Донеччани кажуть, що після вихідних у парку Щербакова лишилось багато жовто-блакитних стрічечок і ніяка гадина не додумалась їх зірвать.

По-суті, є кілька факторів, які пригасили активний сепаратизм на Сході. Це прекрасна акція по обміну диверсантів на реальне бабло від Коломойського, продовження активної фази АТО, про що сьогодні оголосив перший віце-прем'єр Ярема і переговори про звільнення адміністративних будівель в обмін на амністію, які веде Юлія Тимошенко. Тут, як то кажуть, до навіженних треба підходить і з кнутом, і з пряником)

Те, що думка маргінезу Донбасу не відображає реальні настрої донеччан, недавно довело опитування місцевого Інституту соцдосліджень та аналізу - дві третини мешканців бачить себе у складі України. При цьому слід вважати, що люди там десятиліттями залякані, бояться війни, тому стараються демонструвати нейтралітет на публіку.

Все йде до того, що зараз варто активізувати всі сили на діалог з нормальною частиною населення, підтримувати проукраїнських активістів - щоб вони не лишились один на один з бандюками і їх не топили живцем за державницьку позицію.

Тобто, коли урядовці чи топ-політики їдуть в Донецьк чи Луганськ їх спілкування не має бути обмежене зустріччю з Ахметовим чи мером Лук'янченком. Лише той, хто прожив на Донбасі десятиліття, знає регіон, як свої 5 пальців здатен знайти аргументи, щоб відбить купу стереотипів і пропагандиських російських штампів - про київську хунту, про бандеровців, про розстріли мальчіков с беркута.

Раз уж Україна вирішила зберегти Донбас у своєму складі, треба починать працювать з ним, а не сподіватись, що "а воно розсмокчеться якось саме".

Окремо про ініціативу Яроша і ПС спецпідрозділ "Донбас". Зрозуміло, що на фоні міліціонерів, які замість того, щоб боронити свої відділки від бандюганів, самі розгулюють з колорадськими стрічками, багато хто на ура сприймає таку ініціативу і волатиме про "реальних патріотів". Але є одне але.

Ярош має зрозуміть, що частина навіть нормального населення Донбасу через ретельну промивку мозгів вважає, що у ПС є танки, літаки, її члени круче самураїв і морських піхотинців Америки разом узятих - і хочуть прирізати їх, щоб забрать халупки і шахти. Це реалії, на які не можна зважать.

Друге, цілком можливо, що заява Яроша про скорий прихід ПС на Донбас активізує радикало-сепаратистів, тому варто бути готовим до нових витків весняного загострення на Донбасі.

Третє, цікаво, чого Ярош заявив про формування батальйону лише зараз, а не на початку конфлікту? Невже боявся чи візитки не віддрукував)