Кіровоградці дізнались, що одним з головних пунктів програми Порошенка стало гасло «жити чесно». Однак вже на самій прес-конференції я почув чимало, м´яко кажучи, неправди, яку можна спростувати інформацією з відкритих джерел або елементарною логікою.

Зроблю це у формі коментарів до цитат керівника обласного штабу Костянтина Яриніча:

– «Формування штабів у Кіровоградській області відбувалось абсолютно прозоро»

Якщо все відбулось прозоро, то коли ж було оголошено конкурс на заміщення вакантних посад? Чому ані виборці, ані журналісти досі не знають офіційної інформації, хто представляє Порошенка на місцях і за які заслуги вони туди потрапили?...

Скажете, що так штаби ніколи не формуються? Цей процес ніде і ні в кого ще не відбувався прозоро? І ви будете праві. Штаби партійних кандидатів зазвичай формуються за партійною належністю, штаби «бізнес-проектів» - згідно кулуарних «договорнячків». Так нащо ж брехати? Тим паче, якщо твій кандидат обіцяє «жити чесно»? Краще вже б промовчали…

Щоб не бути голослівним, я звернувся до прес-служби обласного штабу з питанням, чи не відбувалось, бува, відкритого конкурсу на заміщення вакантних посад, який кіровоградці чомусь пропустили. Можливо, оголошення було зроблено через службу зайнятості, спеціальні сайти чи соцмережі? І, от диво, прес-секретар обласного штабу мене запевнила, що відкритий і прозорий конкурс відбувався, але як та де – таємниця… от така таємна прозорість.

– «До команди Порошенка не входить жодного колишнього регіонала, комуніста чи сепаратиста. Якщо вам стане відомо про таких – просимо повідомляти нас».

Однак, на моє прохання надати список офіційних співробітників або хоча б керівників штабів (щоб можна було перевірити їх на належність до ПР), мені відповіли відмовою, без будь-яких пояснень. Роблю висновок, що їм є що приховувати, тому звернувся до своїх інформаторів з районів.

Ну що ж, офіційно повідомляю, що за моєю інформацією, Новгородківським, Долинським, Олександрійським, Світловодським виборчими штабами займаються колишні або нинішні члени Партії Регіонів.

Можете вживати заходів, але я сумніваюсь, що навіть моє відкрите звернення на щось вплине – в такій короткій кампанії «коней на переправі» не змінять…

Окрім того, Компаніївським, Онуфріївським, Новомиргородським, Новоархангельським, Знам´янським виборчими штабами керують колишні фронтозмінівці (як, до речі, і сам керівник обласного штабу Яриніч), тобто – люди одіозних депутатів-перебіжчиків Табалових. Нагадаю, що їхні голоси були віддані за скандальні закони «диктатури», які зрештою призвели до людських жертв на Майдані, а Олександр Табалов, окрім того, що є екс-регіоналом і в 2005 році очолював облорганізацію ПР, встиг навіть підписати лист до сейму Польщі з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом поляків, разом з найодіознішими українофобами-сепаратистами з ПР та КПУ.

Але навіть якби всього цього не було – теза апріорі брехлива, адже сам Петро Олексійович був одним із засновників Партії Регіонів – спільно з Миколою Азаровим. Про його подальше членство у СДПУ(о), спільно з Віктором Медведчуком, роботу в урядах Януковича – можна навіть і не згадувати…

– «Порошенко не має стосунку до боргів УДАРу»

Е ні, дорогенькі. Ніхто інший, як Петро Олексійович, взяв собі керівником штабу ударівця Віталія Ковальчука, а отже, взяв на себе відповідальність за його попередні «подвиги». Для тих, хто не в курсі, нагадаю, що саме цей діяч керував Центральним виборчим штабом партії «УДАР» і докерувався до того, що не розрахувався зі всіма своїми співробітниками по всій Україні.

Простіше кажучи, він «кинув» на гроші і агітаторів, і членів виборчих комісій, і спостерігачів, і співробітників штабів починаючи із сіл та районів, і завершуючи Центральним штабом. При чому, не тільки рядових, але і керівників. Це призвело до того, що кинуті штабісти регулярно організовували акції протесту по всій Україні, а згодом навіть оформились у громадський рух «УДАР-кидалово». Варто зазначити, що з більшістю кинутих так ніхто і не розрахувався.

З Ковальчуком також пов’язано чимало скандалів. Наприклад, члени фракції УДАРу активно звинувачують його у торгівлі посадами, що дістались УДАРу за таємною угодою розподілу портфелів новою владою. Його також називають «смотрящім» в УДАРі від групи Фірташа-Льовочкіна.

Окрім згаданих «заслуг», Ковальчук відзначився унікальним умінням «зливати» кампанію, адже за час виборів-2012 зумів майже вдвічі зменшити рейтинг партії Кличка. Коротше кажучи, вітаю Петра Олексійовича з гарним кадровим рішенням, і закликаю або вплинути на свого підлеглого, або вигнати його, щоб не довелось самостійно погашати борги УДАРу.

– «У штабах Порошенка будуть лише прозорі розрахунки, фінансування і виплата зарплат. Ніякого тіньового фінансування».

І це брехня. Із жодним штабістом Порошенка (опитані працівники виборчих штабів з десяти областей) не укладали трудового договору і жодним іншим чином не оформлювали трудових відносин, окрім усної домовленості. Жодного волонтера також не вдалось знайти. Озвучуються конкретні суми, які ніде офіційно виборчим штабом не оприлюднені. Фінансових звітів, зрозуміло, ми навряд чи побачимо (принаймні правдивих).

– «У співпраці зі ЗМІ ми застосовуємо нові підходи – ніякої «джинси».

В той же час одразу на всіх популярних сайтах Кіровоградщини з’являються позитивні «прилизані» матеріали по проведеній прес-конференції. З чого б це…

Окрім неправдивих тез, на прес-конференції було озвучено і досить суперечливі повідомлення.

По-перше, мене насторожили слова про те, що нам необхідно терміново обрати легітимну владу. Ніби нинішня влада нелегітимна… Це тези Путіна. Він не визнає нинішніх керівників і не визнає наступних. Натомість увесь світ вважає нинішню владу абсолютно легітимною. Раніше ми оберемо нового президента, чи пізніше – принципової ролі на справді не грає.

По-друге, пан Яриніч чомусь дуже впевнений, що у разі не обрання президента в першому турі, Росія розпочне повномасштабне збройне вторгнення в Україну. Після мого питання він погодився, що вторгнення може відбутись і до першого туру, а може і не відбутись, але якби ніхто не запитав – всі би сприйняли це за чисту монету. Значить, цю тезу дали для подібних прес-конференцій в регіонах централізовано. То що це – спроба залякування виборців, чи вже існують якісь домовленості з Путіним?...

По-третє, Петра Порошенка намагаються позиціонувати як єдиного кандидата від демократичних сил, закликаючи решту кандидатів знятись на його користь.

По факту ж, його підтримала лише одна провладна політ сила – партія «УДАР». Всі інші партії мають власних кандидатів.

ВО «Батьківщина» висунула Юлію Тимошенко, ВО «Свобода» - Олега Тягнибока, окремо йдуть Анатолій Гриценко, Олег Ляшко. Кандидати, народжені Майданом – це Ольга Богомолець та Дмитро Ярош... Вибір дійсно дуже великий. Як би Порошенко не намагався роздути свої рейтинги, зрозуміло одне – вони вже досягнули свого піку і йдуть на спад.

Та й самої необхідності в «єдиних кандидатах» немає. Сьогодні ми не маємо загрози в особі якогось диктатора, проти якого треба об’єднуватись ідеологічно несумісним партіям, ми не маємо небезпеки реваншу відверто проросійських сил, тому є шанс зробити вибір свідомо, не озираючись на страшилки і не піддаючись масовому психозу чи стадному інстинкту.

Другий тур буде, в будь-якому разі. Тому в першому необхідно обирати кандидатів не за величиною рейтингу, а за програмними тезами і ідеями. Дуже важливо, щоб передвиборчі програми мали конкретні цифри і показники, щоб їх виконання можна було чітко прослідкувати і контролювати.

У Порошенка ж цього, на жаль, не видно…

PS: залишаю за штабістами Порошенка можливість спростувати мої думки, навівши конкретні докази їх хибності. Якщо таке коли небуть відбудеться – про це я також обов’язково напишу.