Щодня з'являються оптимістичні публікації - обіцянки, що Путін відступить: "Ну ось, санкції - тепер точно відступить." "А сьогодні МВФ дав Україні гроші - ну тепер Путін відступить, бо ж вони свої гроші так просто не дають.." "Відвів війська від кордонів, забрав диверсійні групи - значить наступу не буде". 

Це все самозаспокоювання. Я б теж хотіла придумати подібну "тверду" причину і в неї хоч на мить повірити. Але все надто не просто і драматичніше ніж видається під весняним сонечком. Він готовий воювати, гризти світову мапу і лити кров. Жах полягає в тому, що разом з ним готовий до цього і російський народ - занадто сильно розкачали вони машину ненависті, щоб раптово загальмувати через якісь там гроші, навіть великі. Вся ця енергія злості вилиється всередину РФ, тому він мусить направити її зовні.

Анансовані причини "відступу" Путіна, на жаль не є достатнім аргументом для нього - це все працює лише в двовимірному світі. Дивитись треба глобальніше і враховувати кінцеву мету Путіна, а це далеко не Україна, а не більше ні менше відновлення біполярності світу.

Він не зупинеться поки всі не визнають його таким же крутим перцем як і Обама, а краще крутішим. Тому як закони бізнесу, світової дипломатії, здорового глузду - рівно нічого не означають для Путіна, то не слід робити прогнози покладаючись на ці закони.

Він порушить їх і нав'яже світові свої. Нав'яже безкомпромісно і жорстко, навіть за допомогою ядерної зброї. Ні санкції, ні втрати, ні жертви, ні небезпека втратити все, його не зупинять.

І навіть на краю прірви, перед тим як пустити кулю собі в скроню, ця гнида може натиснути кнопку, щоб забрати півсвіту з собою. Це його страшна гра. Недооцінити, значить програти.