Навіть якби такі кошти і з’явилися, в середньому, за оцінками експертів, у Києві будується одна станція на рік. А вирішувати проблеми мешканців 400-тисячного житлового масиву треба невідкладно. Підраховано, що саме з перевантаженим Московським мостом пов’язані 8 із 10 ДТП у столиці, а також найдовші "корки" у місті - вони можуть розтягнутися на 15-20 км.

Поки влада обмежується деклараціями, експерти шукають реалістичної альтернативи проекту метро. Підраховано, що громадський транспорт перевозить з лівого берега на правий половину мешканців Деснянського району, але при цьому його частка в загальному трафіку – лише 5%. 93% займають приватні авто, в салоні кожної з яких їде, переважно, одна-дві людини і 2% припадає на вантажний та комерційний автотранспорт.

Одним із способів поліпшення ситуації бачиться в тому, щоб налагодити більш якісне маршрутне сполучення на Московському мосту і шляхах, що ведуть до нього.

Громадський транспорт повинен мати тут власну відгороджену смугу, як це роблять у столицях розвинутих держав, вважає експерт Богдан Аганін. У кожному разі, витрати на такий проект в десятки разів менші, ніж на прокладання метро. Місткі й комфортабельні автобуси мають курсувати швидше, зі щільним і точним графіком. Це стимулюватиме власників легкових авто віддавати перевагу громадському транспорту, адже саме їхні машини «закорковують» шлях із Троєщини і назад.

Ще один досвід, який заслуговує на увагу - це експерес- і швидкісні маршрути, які курсують без зупинки по спеціально виділених полосах. У європейських мегаполісах така окремо вибудована мережа обслуговує близько 70% всього пасажиропотоку.

Такі проекти біль ймовірні для реалізації, вони не потребують великих затрат, як будівництво метро. Потрібно ввести суворі штрафи за заїзд на смугу громадського транспорту, новий рівень контролю та інформування автомобілістів, належне облаштування кінцевих зупинок тощо.

Знизити трафік на Московському мосту можна і шляхом самоорганізації громадян. Одна із сучасних форм такої взаємодії має назву «райдшерінг» – це спільне використання одного приватного автомобіля за допомогою онлайн-сервісів пошуку попутників. У США така практика успішно працює. Якщо кілька мешканців одного масиву почергово (наприклад, через тиждень) домовляються про спільну поїздку в суміжні райони великого міста, ділячи витрати, це виходить дешевше, ніж таксі, й комфортніше, ніж маршрутка. Тому сусіди можуть залишити своє авто удома й зекономити на пальному. Київські ентузіасти вже працюють над створенням такого онлайн-сервісу.

Загалом, позиція експертного середовища збігається з тими завданнями, які ставить собі Громадська рада при КМДА. Ми вже не перший місяць працюємо над підвищенням якості транспортних послуг у столиці. Невдовзі салони автобусів будуть приведені до нормального естетичного вигляду, поступово водіїв забезпечуватимуть єдиною уніформою, для них проводитимуть інструктажі з культури спілкування з пасажирами тощо.

Якщо якість обслуговування зросте, для Троєщини це також стане ефективним засобом розв’язання проблем сполучення з діловим центром міста. Адже власники авто, знаючи, що їм нададуть у громадському транспорті сервіс належного рівня, охочіше залишатимуть удома автівки, й навантаження на Московський міст знижуватиметься.