Дорогі мої співвітчизники!

Шістдесят дев’ятий раз відзначають українці звільнення України і Європи від коричневої чуми. І вперше за 69 років це відбувається в умовах війни. Хай і неоголошеної, але справжньої війни, яку веде російський режим проти України.

Уперше після 41-го року ворог перетнув кордони України, порушив її територіальну цілісність, анексував частину території, заслав сюди диверсійно-терористичні групи. Українці – мирний народ, який ніколи ні на кого не нападав. Але нам не залишили іншого вибору, як взяти до рук зброю.

Неначе за допомогою машини часу ми повернулися у тридцяті роки. Саме звідти запозичив свою шокуючу риторику лідер однієї з сусідніх держав. Хіба анексія Криму не подібна окупації Судетської області? Чи невизнання українців як нації, відмінної від росіян, не нагадує дискусії про підготовку до аншлюсу Австрії?

Зіштовхнувшись із зовнішньою агресією та терористами, Україна ще більше цінує безсмертний подвиг тих, хто виборов мир 69 років тому. Тих, хто під різними прапорами билися за Україну, за життя, за майбутнє.

Близько трьох мільйонів українських фронтовиків не вернулися з поля бою. П’ять з половиною мільйонів жителів України були вбиті на окупованій території. Війною було зруйновано майже 700 міст і 28 тисяч сіл. І той, хто зараз говорить у Москві, що, мовляв, перемогли б і без вас, чинить наругу над пам’яттю мільйонів полеглих.

Ми - народ-переможець, який має право пишатися своїм внеском у подолання фашизму. І цілком заслужено в 1945 році Україна стала однією з країн-засновниць ООН.

Пом’янемо тих, хто загинув. Вклонімося тим, хто живий і з кого ми повинні брати приклад тепер, коли над нашою Вітчизною знову нависла смертельна загроза.

Від імені Уряду України та від себе особисто вітаю ветеранів, дітей війни, всіх, хто, як і я, вважає 9 Травня великим днем!

Звертаюся до всіх патріотів України різних ідеологічних поглядів. Вимога – утриматися від будь-яких дій, які недругами України будуть використані в інформаційній війні проти нашої країни.