6 травня 2014 група знаних російських правозахисників і членів Конгресу інтелігенції виступила з благородною ініціативою — зупинити кровопролиття на сході України, не допустити там гуманітарної катастрофи й зробити бодай кілька кроків до встановлення миру в Донбасі.

Опубліковане їхнє звернення до урядів Російської Федерації та України, до ОБСЄ, до всіх, хто бере участь у конфлікті, із закликами припинити вогонь, обмінятися полоненими, розпочати переговори і зрештою розрядити кризову ситуацію. Збір підписів під зверненням триває — станом на вечір 11 травня їх було 370.

Ось першочергові кроки, здійснити які запропонували правозахисники і діячі культури Росії для того, щоб зупинити рух України до громадянської війни:

«1. Немедленное прекращение огня, включая запрет на перемещение любых вооруженных формирований. Начало диалога двух противоборствующих сторон.

2. Немедленный обмен списками лиц, задержанных обеими противостоящими сторонами и подготовка к их согласованному освобождению.

3. Немедленное создание возможностей для беспрепятственного перевоза гуманитарных грузов, в первую очередь, медикаментов и продовольствия, а также беспрепятственного передвижения людей.

4. Российская Федерация делает заявление об абсолютной невозможности направления войск на территорию Украины. Также пресекается набор добровольцев для участия в событиях в Украине.

5. Республика Украина заявляет, что не будет приглашать в страну иностранные воинские контингенты или контингенты парамилитарных структур, кроме миротворческих или полицейских сил ООН, и заявляет о запрете въезда в страну желающих принять участие в боевых действиях, в т.ч. на стороне центрального правительства.

6. В рамках ОБСЕ создаётся крупномасштабная миротворческая миссия, задачей которой будет наблюдение за режимом прекращения огня, за содержанием удерживаемых лиц (задержанных, арестованных, пленных) и их освобождением. В рамки полномочий этой миссии должно войти и наблюдение за непересечением границ оружия и лиц, стремящихся принять участие в боевых действиях. Возможно создание миротворческих сил ООН.

7. В рамках ОБСЕ и под эгидой сторон — участников Женевского соглашения 17 апреля 2014 года формируется многоступенчатый переговорный механизм — от структуры, в рамках которой возможны переговоры с участием украинского правительства и представителей противоборствующей стороны, до переговоров на местном уровне для улаживания локальных кризисов и обеспечения соблюдения гуманитарных прав, налаживание снабжения.

8. Российская Федерация и Республика Украина заявляют о недопустимости взаимной пропаганды ненависти и осуждают тех политических и общественных деятелей, которые разжигают вражду и подстрекают к насилию и внеправовым репрессиям».

Начебто гарні, справедливі, миролюбні, гуманні ініціативи, але...

Але насправді йдеться про брутальну спробу прирівняти, поставити на одну дошку жертву й агресора, і в обмін на словесні запевнення цинічного агресора у своїй «миролюбності» змусити жертву офіційно відмовитися від спроб захищати свою країну. Україна віддається на поталу Путіну — бо жодні «миротворці ООН» не можуть бути введені на її територію без згоди Росії як постійного члена Ради Безпеки ООН.

Крім того, йдеться про міжнародно-правову легітимацію різного роду бандформувань, що діють на сході України, як «сторони переговорів». І, нарешті, йдеться про моральну капітуляцію українців — бо вони мусять припинити «розпалювати ворожнечу»... до кого? Ясна річ, до Російської держави і режиму Путіна.

Це навіть не «почесний мир», як може видатися на перший погляд, — це амністія проросійських терористів й убивць, найманців і заколотників, які мають бути «узгоджено звільнені». Ну а далі їм має бути дозволене «безперешкодне пересування» Україною, — ясна річ, з гуманними цілями, як же інакше! І підвезення продовольства і медикаментів проросійським бойовикам має бути безперешкодним. Адже вони — «одна з двох сторін протиборства», така сама, як легітимний український уряд...

І при цьому — жодного слова про гарантії, що не відбуватиметься вторгнення загонів проросійських бойовиків (або російського спецназу з відповідними документами) з території вже існуючих маріонеткових анклавів, реально підпорядкованих Кремлю. Скажімо, з боку Придністров’я на Одесу. Чи з моря — мовляв, могутній абхазький флот висаджує десант добровольців, своїх і південно-осетинських. А Україна не матиме права зрушити ані солдата з місця розквартирування, ані запросити допомогу у Туреччини чи Румунії...

Й от під таким, м’яко кажучи, недосконалим документом поставили свої підписи правозахисники Людмила Алексєєва і Лев Пономарьов, Євген Іхлов і Світлана Ганнушкіна, кінематографісти Андрій Смирнов і Лія Ахеджакова, письменники Віктор Шендерович і Дмитрій Раскін. А ще — сотні інтелігентів з російської «глибинки». Поставили підписи фактично для того, щоб путінський режим і його пахолки в Донбасі отримали можливість прикритися цим документом: мовляв, які до нас претензії, ми не проти прийняти пропозиції наших правозахисників з урегулювання конфлікту в Україні, а от зловмисна київська хунта відкидає миролюбні ініціативи...

Я далекий від думки, що ті російські діячі культури й правозахисники, які підписали наведене звернення, свідомо працюють на путінський режим чи налаштовані проти української демократії. Суб’єктивно вони, схоже, якраз прагнуть порятувати українську демократію, не помічаючи певних сюжетів підписаного ними документа. Тим часом на якомусь етапі написання чи редагування звернення, видається, підключилися фахівці з «компетентних органів», які й використали російських демократів «утемну».

Нагадаю, що згідно з розміщеним в Інтернеті «Контррозвідувальним словником» , використання «втемну» — це використання контррозвідкою (розвідкою) будь-якої особи у своїх інтересах без розкриття особі справжніх цілей і сутності цього використання.

Використовувати «втемну» яку-небудь особу контррозвідка (розвідка) може як для отримання від неї інформації, так і для вирішення з її допомогою інших завдань (встановлення зв’язку із третьою особою, передача матеріалів розвідувального характеру тощо). Використання «втемну» припускає, що особа, яку контррозвідка (розвідка) використовує у своїх інтересах, сумлінно помиляється щодо цілей і наслідків своїх дій.

Як на мене, саме так воно і є — «сумлінно помиляється щодо цілей і наслідків своїх дій», і не одна особа, а аж 370...

І зовсім не випадково спроба використання «втемну» російських діячів культури та правозахисників розпочалася якраз напередодні «референдумів» на Луганщині та Донеччині.

Чекайте, Кремль ще намагатиметься за допомогою цитованого звернення легітимізувати «другу сторону конфлікту», піднести її на рівень законної влади регіону, партнера переговорів з ОБСЄ та офіційним Києвом.

І до нас ще присилатимуть використовуваних «утемну» російських інтелектуалів з новими «мирними ініціативами», в дійсності спрямованими на розчленування Української держави.