Наприкінці квітня Верховна Рада проводила відкрите парламентське засідання, на якому обговорювалося внесення змін до Конституції України. На превеликий жаль, ця подія майже не висвітлювалася в ЗМІ, адже вся увага журналістів в цей час була прикута до драматичних подій в Одесі та на Донбасі.

Однак, яким би чином не складалася ситуація на сході України, конституційна реформа найближчим часом залишиться одним із ключових питань, навколо якого в нашому суспільстві триватиме багато розмов і дискусій, оскільки саме оновлена Конституція має стати основою демократичних змін, що посприяють залагодженню конфліктів та пошуку взаєморозуміння.

Хоча сьогодні всіх наших громадян найбільше хвилює конституційна побудова незалежної судової гілки влади (простими словами – коли буде незалежний і некорумпований суд), для політиків найважливішим завданням є розширення місцевого самоврядування.

Без цього ми не зможемо подолати наслідки авторитаризму та тоталітаризму, без цього ми не зможемо побудувати сильні регіони та сильну країну, і врешті-решт, здійснити судову реформу. Тому питання децентралізації сьогодні, безперечно, стоїть на першому місці.

Українське суспільство не дуже хвилює, які повноваження будуть у Прем'єр-міністра, Президента і Верховної Ради, але скрізь в Україні йде широка дискусія про те, яким чином необхідно децентралізувати владу. Ні в кого не викликає сумнівів, що надмірні повноваження центральної влади повинні бути скасовані і значна частина політичного, економічного, фінансового і соціального владного ресурсу повинна бути передана на місця.

На мою думку, максимальна децентралізація влади є ключовим принципом і одночасно стратегічним завданням, яке має бути вирішене завдяки змінам до Конституції України.

Конституція повинна визначити чіткий перелік повноважень місцевих органів влади, а Бюджетний Кодекс має визначити і закріпити джерела надходження бюджетних ресурсів для їх забезпечення.

Ми маємо повністю змінити Бюджетний кодекс і одночасно максимально децентралізувати бюджетний процес, щоб максимум коштів, що заробляють територіальні громади, залишався в їх розпорядженні. Відповідно до нової Конституції, де будуть чітко прописані повноваження органів місцевого самоврядування, нам потрібно буде детально виписати їх функції у законодавчих актах, зокрема в законі "Про місцеве самоврядування в Україні".

Наша політична сила пропонує запровадити прямі вибори керівників областей шляхом відкритого голосування. Ми пропонуємо передати виконавчу владу на місцях виконкомам, які будуть сформовані на рівні районів та областей. Ми пропонуємо створити префектури, які будуть здійснювати контроль від імені Кабінету Міністрів стосовно політики Кабінету Міністрів, і координувати діяльність територіальних органів.

Ми наполягаємо на максимальній бюджетній автономії регіонів. Ми говоримо про те, що саме на рівні Конституції ми можемо побороти корупцію спростивши процедуру імпічменту Президента.

Але ми жодним чином не підтримуємо нав’язані нам Росією та місцевими деструктивними силами пропозиції про перехід до федеративного устрою України, яким свідомо намагаються підмінити концепцію децентралізації влади та зосереджених в центрі ресурсів. За моїм глибоким переконанням такий устрій лише підбавить багато гострих питань, які розколють наше суспільство, не дозволить формувати повноцінні місцеві бюджети та наповнити реальним змістом регіональне і місцеве самоврядування.

Федералізація призведе до управлінського хаосу і захмарних податків – це переконливо доводить досвід Боснії і Герцеговини. Там федералізація стала компромісом між сербами, хорватами і боснійцями і зрештою перетворила Боснію і Герцеговину на країну, в якій урядів і чиновників значно більше, ніж тих, хто працює.

Тепер мешканці Боснії мріють про унітарний устрій і запевняють, що Росія сьогодні намагається перетворити Україну на таку ж бідну і розділену країну, як їхня. Президентів у Боснії аж три, прем’єр-міністрів – 13 і майже 130 міністрів і міністерств. Крім того, в країні є 13 парламентів, три з яких – двопалатні.

При цьому населення в Боснії і Герцеговині всього 3,5 мільйони людей. Причина такої великої кількості чиновників в існуванні автономій із своїми бюрократичними апаратами. Кожен третій у Боснії є чиновником, якому потрібно платити зарплату з держбюджету. Через це кожен боснієць, який працює, змушений віддавати державі 63% заробленого.

Тому ми дуже скептично ставимося до спроб підмінити децентралізацію федералізацією, яка є абсолютно чужою для традицій державотворення в Україні. Непродумане розширення прав адміністративно-територіальних одиниць та їх представницьких органів врешті решт призведе до збільшення витрат на утримання бюрократичного апарату та посилення хаосу в державі.

Ніхто ще не зміг довести, що федералізація не призведе до тотальної корупції на місцях та свавілля місцевих князьків. До речі, за моїм спостереженням, федералізації прагнуть лише ті, хто нещодавно забезпечував централізацію режиму Януковича – і це свідчить про кон’юнктурність їх намірів. Вчора їм потрібна була централізація заради пограбування України, а сьогодні вони прагнуть федералізації заради дезінтеграції держави – як першого етапу плану руйнування територіальної цілісності України.

Пропоную, щоб ті росіяни, які розказують про необхідність федералізації в Україні і нав’язують нам цей неприродний вибір, приїхали до нас і передали нам досвід вирішення питань федералізації в Конституції Російської Федерації.

Адже там закріплений колосальний обсяг повноважень виключно федеративного рівня, чималий рівень і обсяг повноважень спільної компетенції центра і суб’єктів федерації, які вирішуються виключно федеративними законами, і мізерна кількість власних повноважень в самих суб'єктів федерації.

Депутати фракції УДАР розуміють, що Конституція насамперед повинна відповідати політичним і соціально-економічним реаліям та враховувати перспективи розвитку держави – інакше вона може перетворитися на декларацією про наміри.

Ми не маємо приймати основний документ поспіхом і мусимо передбачити наслідки всіх запропонованих змін, адже в сьогоднішній ситуації, наприклад, миттєве скасування по всій країні місцевих державних адміністрацій призведе до хаосу, втрати керованості країною і буде використано деструктивними політичними силами для послаблення центру і дестабілізації ситуації в державі.

Партія УДАР підтримує децентралізацію, але не допустить, щоб вона призвела до відособленості і безвідповідальності регіонів та послаблення центру.

На згаданих громадських слуханнях лідер партії УДАР Віталій Кличко означив найважливіший напрямок роботи над змінами до Конституції - зробити все, щоб наша держава залишилася цілісною, унітарною, щоб кожен українець, незалежно від регіону, де він живе, де мешкає, відчував себе впевнено. Наша політична сила підтримує свого лідера і усвідомлює, що здійснення конституційної реформи в країні перш за все є вимогою українського народу.

Для виконання цієї вимоги, сьогодні надважливим завданням є пошук і встановлення компромісу, який зможе об'єднати всі політичні сили у Верховній Раді.

Інакше, без 300 голосів народних депутатів у сесійній залі під час прийняття остаточних змін до Конституції, ми не отримаємо бажаний результат. Процес пошуку компромісу складний і непростий, але заради збереження цілісності України і заради внесення змін до Конституції, партія УДАР готова до пошуків взаєморозуміння з усіма політичними силами.

Проте ми не будемо писати Конституцію під дулами автоматів терористів та під диктовку Кремля, і не допустимо щоб це перетворилося на черговий компроміс олігархів стосовно поділу посад і доступу до державних ресурсів. При пошуку компромісу в центрі нашої уваги будуть знаходитися інтереси людей, якими ми не поступимося заради політичних амбіцій та приватних інтересів. Інакше ми ніколи не створимо збалансований проект змін до Конституції і не відновимо втрачену довіру населення.