Досвід показав: найстрашнішій ворог Криму - це типажний москаль, який повсяк час каже, що "безумно закоханий в Крим".

На практиці це якийсь сяк-так інтелігент, або інженер, або відставник, який у Криму любить буквально все ... крім кримських татар, караїмів, кримчаків, кримської мови, українців, всього українського, всього неруського. Такий типаж робить виключення для греків, але тільки тому що не бачив жодного з них та не в курсі, що б той сказав йому у відповідь.

Типаж буде восхищатись "неймовірними красотами Криму", навіть коли це повна безвкусиця, любоватись метеликом, колючкою, травинками і закатом, аж до сльозинки. І він же ж почине хрипіти і плювати слиною, коли почує слова "татарин", "Україна", "корінний народ". Він буде кричати що це він корінний, тому що в дитинстві відпочиав в якому-небудь піонерлагєрі Орльонок, а всі інші понаєхалі.

У наш час такий типаж бігає з фотіком і посилено фапає на хирляву статуру краснодарського призовника, замотаного у знамениті зельоні тряпки. У кожного з них папа ілі дєда воювали, а то і загинули, а то горіли в танку. І зачувши, наприклад, що кримського мешканця спакувало ФСБ, він захоплено вигукне: "Нарешті скінчився бардак, розпочавсь порядок!"