Вам цікавим був би он-лайн з камери тортур?

А з крематорію – не нинішнього при міському кладовищі, а, приміром, з облаштованого Гіммлером в Освенцимі чи його філії – ви хотіли б бачити, як зондеркоманди гострими гаками витягають з газової камери сплетені мертві тіла, виривають золоті коронки, знімають скальпи, а що залишилося від тіл, кидають у вогняні пащі печей?

Образило моє запитання? Перепрошую. Воно й справді – людину з нормальною психікою подібне не може зацікавити.

Та й правителі з достатнім набором кебет у голові не пропонуватимуть своїм громадянам подібні телевізійні трансляції. Якщо, звісно, ці правителі не мають на меті призвичаїти свій народ до крові, підготувати до певної місії.

У Путіна наявні обидві хиби. Тобто – і нестача кебет (що серед перших помітила Ангела Меркель, чим негайно поділилася з Обамою), і наявність планів щодо корегування психіки підконтрольного  російського народу.

Те, на що перетворив своїх телевізійників кремлівський коротун з вселенськими амбіціями, до журналістики відношення не має. Я не про викривлення дійсності. Брехня для росіян є нині одним з інформаційних китів. Я маю на увазі щоденні російські он-лайни з катівень, що влаштували на Донбасі російські ж таки терористи, яких путінська пропаганда цинічно видає за мирних українських протестувальників.

Згадаймо хоча б допит у прямому ефірі трьох закривавлених офіцерів українського спецназу, що транслювався на всю Росію. Це що – інформаційне висвітлення події? Ні – демонстративна співучасть у злочині. «Журналісти» фактично брали участь у допиті із застосуванням тортур.

Або тритижневий полон луцького журналіста Сергія Шаповала. Чоловіка катували і допитували, а у паузах між цим змушували вихваляти "народних ополченців" Донбасу. До такого цинізму не вдавалися навіть у катівнях СС. Приміром, "білява бестія" з Бельзена Ірма Греезе, здираючи шкіру з жіночих грудей, не змушувала своїх жертв співати собі осанну.

Допити, вибухи, стрілянина, кров українців, яких усіх поголовно кремлівським прислужникам велено іменувати «бандерівцями», – найулюбленіші сюжети, що замовляє нині російська влада з України. І транслює своїми центральними каналами. Якщо не вистачає крові з України – бере чеченську хроніку і видає її за «свіжу».

Навіщо це нинішньому Кремлю?

Привчає народ до чужою (а нещодавно – братської) крові.

Російські журналісти нерідко прибувають на місце терористичних акцій раніше за бойовиків або й у складі терористичних груп. 18 травня українські військовослужбовці нейтралізували одну з таких груп. Двоє найманців з посвідченнями журналістів не лише вели он-лайн трансляцію дій терористів, а й перевозили у своїй автівці переносний зенітний комплекс російського виробництва. Чи треба казати, що міністр закордонних справ Росії Лавров зажадав негайного звільнення затриманих на місці злочину борзописців? Ще б пак! «Журналісти» ж виконували замовлення кремлівської влади, забезпечуючи інформаційне сприяння тероризму...

"Вас спалимо, а директора повісимо", – пригрозили вчора терористи керівникам одного з навчальних закладів, якщо ті нададуть приміщення під дільницю з виборів президента України. Можете не сумніватися: якщо дійде до страти (а дійти може – розстріляли ж вони на очах у дітей сергіївського фермера, який підгодовував український блокпост), Росія на своїх екранах неодмінно побачить цю розправу в он-лайн режимі. Можливо – з усіма подробицями.

За трансляції «подвигів» терористів в Україні та «правильне» висвітлення своєї загарбницької політики Путін роздав нещодавно своїм «журналістам» державні нагороди. Хоча заслуговують вони зовсім іншого – хто вселюдської ганьби, а хто – і лави підсудних.

За активну співучасть у терористичних акціях на території чужої держави.

За те, що на догоду злочинним намірам правлячого російського режиму руйнують психіку власного народу.

В он-лай режимі.

З використанням для більшого інформаційно-психологічного впливу забороненого міжнародним законодавством ефекту так званого «25 кадру».