Вийшла в місто на годину. Результат.

1. В магазині вишиванок нема чим торгувати. "Метут" - каже продавець.

2. Два мужика біля метро з пивасиком голосно рассуждают на тему "русский мир ето шизофрения". Перехожі радо кивають.

3. Шість разів мене вітали "Слава Україні". Останній раз в дворі, в якому я виросла, молодь студентського віку. 

4. Ніде за останні дні не почула ЖОДНОГО звука роспопси. Виключно західна чи українська музика.

А всього півроку тому все було інакше.... На останньому Yuriy Pavlenko сказав мені - "мабуть, це все таки ми зробили". Таки да.

Це Харків якшошо.

ПС. Роки три тому купити сувеніри з Харкова була проблема. Зараз проблема не потратити всі гроші.