До інавгурації нового президента України лишається менше доби. Сам час сказати одну річ. Хотів би висловити слова поваги в.о. президента і головнокомандувача України Олександру Турчинову. Я змінив до нього своє ставлення. До того Турчинов мені асоціювався з навіженим оратором, якого краще не випускати до мікрофона Майдану (хто чув, той зрозуміє). "Права рука" Тимошенко, "сірий кардинал" тощо.

Олександр Турчинов уперше здивував тоді, коли відмовився очолювати виборчий штаб Юлії Тимошенко. Погодьмося, в момент його призначення на посаду голови Верховної Ради ми всі були певні, що функція Турчинова – розчистити шлях до президентства ЮВТ. А він відійшов убік, кинув людину, з якою пліч-о-пліч стояв у політиці понад 15 років, зосередившись на загальнодержавних справах. Вікторія Сюмар зовсім недавно згадувала про те, наскільки працездатним виявився Турчинов. Хоча, звісно, в нього далеко не все виходило – але треба визнати, що не виходило всім. Турчинов зловив весь негатив як "главний по хунтє".

Що ще можна згадати? Вразило, що на свій день народження Турчинов попросив не дарувати дорогих подарунків (а тіпа ж голова держави), просив книжки. Мав їхати у Вільнюс на зустріч спікерів ЄС – скасував поїздку через загострення у Слов'янську. Сьогодні Денис Бігус згадував про те, як Турчинов провів через Верховну Раду законопроект про скасування одіозної тендерної норми, котру прописали для Міноборони. Ну і ще свіже – за пару днів до припинення виконання обов'язків президента він поїхав в зону АТО, хоча, в принципі, міг би взагалі не їздити. Показуха? А що йому показувати – я, наприклад, не думаю, що Турчинов надовго вирішив лишатися у великій політиці.

Часто я думаю: тоді, три місяці тому, ще до інтервенції Росії в Крим, до "русской вєсни" на Донбасі, – чи був більш достойний претендент на пост в.о. президента? Чи знаєте когось проворнішого з числа депутатів ВР, хто мав стати спікером? Єдиним альтернативним кандидатом, якого запропонували тоді на голосування, був Порошенко. Але ж ми розуміємо, що тоді пре-каденція Петра Олексійовича була б суцільною виборчою кампанією. Кажете, Гриценко? Ну, ми мусимо враховувати те, що спікер/в.о.президента мусив би виступати консолідуючою фігурою. Словом, думаю над лютневими виборами спікера і тепер упевнююся, що гідної альтернативи не було.

Коротше. Попри все, респект, Tурчинов!:)

П.С. Усвідомлюю, що нижче піде полеміка про провали: про здачу Криму, про запізніле АТО... Я маю свої аргументи – але на коментарі не відповідатиму, бо за пару годин сідаю в потяг і їду в Карпати. А ви потім розкажіть, як минула інавгурація:)