Перший віце-прем’єр Віталій Ярема в понеділок повідомив про те, що за час проведення АТО на cході України загинуло 125 силовиків. Особливістю цієї цифри є те, що військові здебільшого гинуть не на полі бою, а під час передислокацій, сну тощо.

Тобто в активних боях наші бійці поводять себе достатньо професійно. У такому разі виникає закономірне запитання: яка ж тоді причина цих смертей? Як, наприклад, про підліт транспортного літака можуть знати блогери в Інтернеті, а сам літак не має підкріплення?

При цьому інформаційне поле часто в найвідповідальніші моменти насичене неперевіреними чутками, які складно розкласти на навмисну «дезу» та просто неточні дані.

Зокрема в понеділок було поширено інформацію про можливу провокацію з використанням реактивних систем залпового вогню РСЗВ «Град», яку начебто завезли до Луганська з Росії.

Вибухи справді були вночі, і селище Металіст справді було зайняте нашими військами, але реактивних залпів явно не було. Щоправда, атака з боку Кам’яного броду — район Луганська, — за свідченнями мешканців, таки відбулась. Зрозуміти, хто в кого стріляв, важко, лише здогадки. Але наші війська відбили РЛС, яку перед цим успішно здали.

Є щось дивне в цій формулі війни — спочатку здати, а потім через тиждень-два відбити. Люди пам’ятають про особливості ведення бойових дій у Донецькій області, коли зайняті позиції згодом здавались, а потім відбивались.

З одного боку, можна зрозуміти складнощі, пов’язані з нюансами ведення бою в межах міста; з другого — закрадається думка, що час затягувався навмисне. Зрозуміло, що затягування бойових дій у Луганську ніхто не хоче. Домінує «реакція страху перед лікарем і схильність навіть не помічати хворобу».

Натомість хвороба прогресує. Наштовхнутись у Луганську на випадковий патруль із бойовиками характерної зовнішності легко. Прогулянка містом може бути зіпсована погрозами розстрілу. Руді бороди, автомобілі 1990-х років випуску, звук затвора автомата — така сучасна луганська «міліція». На прес-конференції Ярема також повідомив: «Бойовикам буде запропоновано коридор для того, щоб вони залишили територію України». Ні, пане Ярема. По жодних зелених коридорах бандити не підуть. Єдині коридори, які можна їм запропонувати, — це коридори тюрми. А краще — підвали.

Звільнення Металісту є важливим моментом затиснення Луганська поки що в дугу. При цій операції було знищено ті самі дві амфібії, які бандити викрали на заводі «ОР» і які журналісти сплутали з БТР.

Громадський діяч Дмитро Снєгирьов повідомляє, що бойовики зайняли вогневі точки в будівлях української гімназії та «Луганськгазу». «Гімназію перетворено на казарму, де розквартировано близько двохсот сепаратистів», — пише активіст.

Терористи, як вже повідомлялося, зайняли будівлі «Луганськгазу» та двох гуртожитків Східноукранського національного університету. Саме тут розташовано зенітні установки та облаштовано снайперські позиції.

При в’їзді в Луганськ з боку Станиці Луганської вогневі точки розташовані в садовому кооперативі та на найближчих висотах. Контингент бандитів в основному складається з російських найманців, а також загону місцевого ватажка на прізвисько «Югослав».

Отже, Луганськ готовий до довготривалих боїв, і при вступі до нього необхідно зважати на ряд факторів. Населення, яке готове було покинути місто, вже його покинуло. Інші готуються до бомбардувань. Наголошую, саме до бомбардувань, а не просто вуличних боїв.

Люди в приватному секторі облаштовують підвали, в Інтернеті поширено мапи бомбосховищ. Серед самих бойовиків залишилися, в основному, готові до запеклих боїв терористи. Інші просто повтікали, користуючися можливістю.

Тому просто так увійти до міста не вийде, треба максимально відрізати для бандитів шляхи відступу, а точніше, шляхи підкріплення. Адже може статись активізація бойових дій на жилі, яка досі живить Луганськ бойовиками з Росії. А саме — напрямок на Краснодон.

І особливо небезпечною є можливість удару з російського боку по Станиці в спину нашим військовим, які зараз вже зайняли селище Макарове. Але зайняли невпевнено, бо вже три дні тут ведуться бої. У самому ж селищі залишилось наразі близько сорока відсотків жителів. Зрозуміло, що то й буде відкритий наступ Росії, в який так не хочеться вірити. Яким саме він буде: із «зеленими чоловічками» чи «рудими бородами», невідомо.

Тому вкрай необхідно забезпечити зміцнення кордону з РФ по району Станиці Луганської. Від нашого сп’янілого від бажання війни сусіда можна очікувати найбільш непередбачуваної поведінки.

А поки що Луганськ має всі шанси перетворитися на ганчірку, яку шматуватимуть дві сторони. І чим ближче 22 червня — страшна дата в історії нашого народу — тим більше шансів, що може відбутися феєрична провокація. «Деза» про «Град», з якого мали б бомбити бандити Луганськ із Веселої Гори для дискредитації української армії, має таки, попри спростування, слушні підстави.