Довгий час ментально українці розглядали Росію як партнера, дружню державу. І те, що робилося російськими медіа-технологами в Криму, на Сході Украіни, навіть в Киеві і західних областях часто взагалі не розглядалося у якості загрози.

Попит частини українського населення на російські програми не викликав побоювань влади: нехай дивляться, кому подобається, що тут такого особливого? Виявилося - багато. Деструктивного, дестабілізуючого, руйнівного по відношенню до свідомості громадян та через іх свідомість - по відношенню до самої України.

Насамперед, використання історії у викривленому Кремлем напрямі: не як продуктивного діалогу між минулим і сьогоденням, а як можливості будувати "історичні" ідеологеми на основі брехні. Згадайте московські "історичні" художні фільми і серіали із відкрито протиукраїнським забарвленням, де українець виставлений в моральному чи розумовому негативному світлі. Або екшени з бравими російськими "спецназерами", які наприкінці-кінців перемагають західні і українські спецслужби в одному обличчі. 

Видумані в Москві фантоми-заготовки з наполегливим бажанням переконати в них не лише власне населення, але і цільову аудиторію за кордоном, відомі. Кремлівськи інфотехнологи майстери таких речей. "Тінь США за спиною кольорових революцій", позиціювання образу ворога в обличчі західноі цивілізації, картинки "про звірства української хунти", які взяти з подій в Сиріі, Чечні і навіть, з пожежі в Канаді (!) і проч. з цієї "опери".

Існує багато інших індикаторів, які свідчать, що інформаційна війна (це саме війна) Росії проти Украіни побудована на суцільній брехні. Вона цинічна по формі і брудна по суті. Згоден з тим, як це дійство називає Немцов - інформаційний терор.

Чому він дієвий? Знов же, тому що люди апріорі вірили в інформаційну чуш північного сусіда через позиціювання Росії як партнера, друга України. Це психологія: ментальний портал для друзів як правило відкритий. Але, в даному випадку Кремль цинічно і підступно (знов це слово - але воно до місця) використал дружню довіру. Шляхом ТВ-омани, підміни та маніпулювання суспільною свідомістю для досягнення власних цілей: зомбування людей, іх розділення і зіштовхнення, щоб зробити суспільство слабким і керованим ззовні.

Феномен інфо війни - російськи Інтернет-троллі. Інформаційні провокатори і маніпулятори, яким за це платять. Вони пристосовуються до аудиторії дуже швидко. "Роблять" новини, впливають через емоції, моніторять важливу для замовника інфу і продуцірують багато негативного. 

Давайте прискіпливо подивимося на те місце, куди нас тягнуть інфо- і політтехнологи Кремля. В цивілізаційному вимірі нічого привабливого в сьогодняшній Росії нема. Країна з домінуванням націоналістичної, ксенофобноі ідеології. Зайнята пропагандою образу не існуючого зовнішнього ворога та боротьбою з ним замість концентрації на вирішенні внутрішніх проблем. Суспільно-економічну стагнацію жорстко централізованої російської системи лише сліпий не бачить - ніякі нетранспарентні організації не розвиваються через непрозорі схеми використання коштів. Широке поле для маніпуляцій і зловживань, корупції там, де немає прозорості. Нам це потрібно? Ми ще цього не "наїлися"?

У Росії існує багато конкретних, а не потенційних внутрішніх загроз і викликів. Вони накопичуються. Саме тому демократична, з гарним рівнем життя Європа і Україна - її частина, найбільша проблема для автократичного Кремля. Бо якщо росіяни побачать наше просування вперед на шляху формування країни для людей - вибуху зсередини "великої Росіі" не уникнути.

Принциповим є розуміння цих речей. Розуміння, що російська інформаційна війна - це брутальна війна за уми і серця громадян. Маніпулятивний механізм штучного створення суспільних протиріч, яких насправді не існує.

Розуміння природи і суті цієї війни надає можливість дивитися на російськи заготовки про "український фашизм", "бендерівців" і інший бред, як на віртуальний фейк. Не більш, не менш. Люди прийдуть до розуміння, що Кремль іх використав в імперських планах. І нічого навіть не намагався для них зробити. Точно прийдуть. Так вже було в історії. Краще це зробити якомога бистріше. Через розум, а не через інші місця.