Жителі Донбасу повинні повстати. Не ці, гнані й голодні, котрі зараз називають себе "народними республіками". Справжні жителі Донбасу, мешканці окупованих містечок і сіл. Перші дзвіночки вже чуємо. То там кажуть про появу партизанів, то там беззбройні люди вибили бандитів із блокпосту, то там група небайдужих прийшла до Стрілка з вимогою йти геть.

Звісно, терористи жорстоко розправляються з повсталими. Але, здається, донбаський народ поволі починає розуміти: гірше не буде. Їх або використають живим щитом, або мобілізують на інженерні роботи, або пограбують, або зґвалтують, або підселять до їхніх помешкань бійців. 

Звісно, зараз так і хочеться нагадати, що вони самі в цьому винні. Бо раз уже "повстали", кидаючись на броню українських транспортерів та не пускаючи наших солдатів із криками: "Хунту геть!" До речі, частина населення, навіть якщо чиїсь будинки розбомбили, далі про це не шкодує. Мовляв, ми тримаємося, ми воюємо, а життя вперше за багато десятків років наповнилося хибним, але смислом.

Проте це лише означає: протестного потенціалу жителів Донбасу до кінця не використано. Одне діло – кидатися на наших солдатів, котрі нікому з місцевих нічого поганого не зроблять. І зовсім інше – опиратися тим, хто вже прирік мирне населення на жертву. 

Мені здається, жителі Донбасу, котрі не виїхали із зони воєнних дій, досить скоро почнуть повставати проти терористів активніше. Повстання у Слов’янську – ось те, чого не передбачає Путін, не бере до уваги Гіркін-Стрілок, і, до речі, чомусь не припускає як керівництво АТО, так і президент України, автор мирного плану. Між тим, воно здатне не лише поламати всі плани окупації Донбасу і звести нанівець будь-яку тривалу дестабілізацію.

Якщо мирний народ збунтується, до розрахунків Петра Порошенка теж буде внесено певні корекції. Це означатиме: жителі Донбасу справді хочуть змін. Можливо, під "змінами" вони розуміють дещо інше, ніж Майдан та решта України. Але вони точно вимагатимуть від влади організувати і провести місцеві вибори та обіцяну децентралізцію швидше, ніж їм пообіцяв президент. І процес відбудеться на згарищах. Ніхто не чекатиме, поки збудують придатне для виборчої дільниці місце. 

Жителі Донбасу, як мені здається, вже готові бити терористів із тилу. І коли наспіє армія, місцеві громади вже встигнуть обрати серед себе лідерів. Та висувати їх на посади старших над собою. Разом із ними налагодять мирне життя. І ніхто вже не посміє прикриватися людьми, мов живими щитами, та грабувати шахтарів.

До речі, про повстання в тилу ворога... Криму це так само може стосуватися... Невже не дістало?