Перетруїло газом. Очі ріже, в носі пече аж до легень, обличчя розпухло, як у жаби. Згадую Грушевського. Раніше мені здавалося, що до газу у мене імунітет. Але чи то відвик, чи то газ якийсь стрьомний – кажуть, перцевий. Гидко. І це в Києві серед білого дня (після Революції!) менти таке творять на замовлення грошовитих аферистів. Ех, точно буде ще один Майдан…

А як воно було. Прочитав у Facebook про те, що сьогодні має відбутися ніби з’їзд Ради Федерації профспілок України, а насправді зборище жуліків і злодіїв, де вони збираються продовжити той бєспрєдєл, який там твориться більше 20 років. Керівництво ФПУ займається тільки тим, що краде і бреше, паразитуючи на праці українців, прихватизовує санаторії та інше народне майно, присвоює путівки, дерибанить внески і т.д.

На прохання трудящих я як депутат Київради прийшов подивитися, що там відбувається і підтримати громадськість, яка вимагала чесного і відкритого обрання нового глави ФПУ.

Відбувалося все в готелі “Турист” на Лівобережній. Всередину мене, депутата Київради, не пустили. Так само – решту мирних громадян, які прийшли на захід. На вході на нас напали менти з Дніпровського РВ УМВС і добре підготовані тітушки з приватної охоронної фірми, які вдягли камуфляж і представлялись “самообороною Майдану”. Щоправда, ці бичари заплутались у тому, “з якої вони сотні”, називаючи з десяток різних цифр.

Себто інтелектом не скалічені. Зате били нас і труїли газом. Мені дісталося по нирках. Але то дрібниця. А одного з активістів Соціал-національної асамблеї серйозно поранили. Як його точно звати – я не знаю. Псевдо – Пекар. Він втратив багато крові. Громадська активістка, помічниця народного депутата Олега Ляшка, пані Тетяна Гринчук повезла хлопця до лікарні. Йому наразі роблять операцію, зашивають поранення на руці.

Керував тітушечно-ментівським бєспрєдєлом особисто начальник Дніпровського РВ УМВС Чайка Віталій Миколайович. Цей негідник у погонах має піти у відставку. Інакше ми його самі на вилах винесемо.

Замовник за моєю інформацією – знаний аферист Григорій Осовий, який видає себе за голову ФПУ. При тому, що визнавати з’їзд абсолютно легітимним може тільки психічно хвора людина. Пресу не пустили. Все відбувалося у забарикадованому конференц-залі. Одну з барикад взагалі підпалили, аби не пустити людей.

Ми боролись за те, щоб до влади прийшла молодь. Натомість “молодому” лжепрезиденту ФПУ Осовому років сімдесят. Вже життя він працював заступником у найбільш одіозних керівників Федерації. Тепер настав і його зоряний час, підкріплений газом і кров’ю громадських активістів.

На жаль, профспілки в Україні далі продовжують бути профанацією і способом наживи для проходімців на зразок Осового. Натомість в Європі профспілковий рух є головним і найбільш ефективним механізмом захисту трудового люду. Вірю, що в Україні теж так буде. Бо інакше навіщо був Майдан?