Нарешті я отримав ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 9 грудня 2013р., якою мітингувальникам, політичним партіям та громадським організаціям заборонено проводити акції протесту в центрі Києва. Саме на цю ухвалу, яка розглядалася в суді навіть без повідомлення відповідачів, посилалися правоохоронні органи, котрі із застосуванням сили та зброї жорстоко розганяли акції протесту. Це призвело до кривавих протистоянь 19 січня 2014р. на вул. Грушевського, 18 лютого — біля Верховної Ради, а 19-20 лютого — на Майдані Незалежності та прилеглих до нього вулицях, під час яких відбулися масові розстріли людей із вогнепальної зброї. Ухвалу Печерського суду вдалося отримати тільки зараз через Головне управління юстиції Державної виконавчої служби м.Києва, суд неодноразові депутатські звернення про надання копії ухвали ігнорував.

Як слідує з ухвали, позивачем у справі стала Київська міська державна адміністрація, при цьому прізвище її представника чомусь не вказане. Я вже кілька разів звертався до міського голови Києва Віталія Кличка з проханням назвати цього утаємниченого позивача й надати копію позовної заяви, однак відповіді поки що не отримав. Виявилося, що ухвалу суду, яка суперечить цілому ряду положень Конституції України, і яка стала однією з формальних причин для масового розстрілу людей, прийняла суддя Печерського райсуду В.Ю.Горкава, котра досі працює на своїй посаді. Оскільки ТСК за рішенням Конституційного Суду не має доступу до матеріалів судових розглядів і не наділена повноваженнями здійснювати слідчі дії, прошу Генпрокурора В.Ярему вручити В.Горкавій повідомлення про підозру й притягнути її до кримінальної відповідальності за винесення завідомо неправосудного та антиконституційного рішення. Також закликаю В.Горкаву добровільно подати у відставку й публічно покаятися за свої дії.

Ніщо ж немає бути забутим, чи не так?