Правда про чоловіків
Сьогодні мене спровокували подумати на тему війни статей. Тому я вирішила висловитись і сподіваюсь на певне розуміння, бо тема доволі болюча =) Фройд колись писав, що жінки заздрять чоловікам бо ті мають пеніс. А жінки не мають, тож відчувають свою неповноцінність.
Так от, особисто я вважаю це класичним прикладом переносу. Бо насправді саме чоловіки з початку світу заздрять жінкам. Через цю заздрість ми маємо, з одного боку, здобутки цивілізації, мистецтва і культури, з іншого, постійне прагнення до приниження жінки. Чому? Тому чому гопніки завжди намагаються принизити ботанів. Через відчуття власної нікчемності.
Зі створення світу людина намагалася сягнути бога. Стати богом. Наблизитися до богів. А що означає - бути богом? Божественна здатність - здатність до Творіння. Бог є творець всього сущого і, головне, творець самого життя. Людина завжди прагнула відтворити природу. Намалювати, виліпити, відтворити її подобу. Вона наслідувала природу і черпала з природи натхнення. Намагаючись повторити досягнення Творця.
І ми як щось звичне сприймаємо той факт, що самими жвавими наслідувачами були чоловіки. Вони рухали мистецтво, культуру, техніку. Але чому? Зазвичай, нам кажуть це тому, що вони розумніші, божественніші і природою створені більш творчими ніж жінки. Та це самозаспокоєння, яке вони придумали, бо правда доволі неприємна.
Жінки можуть створювати те, чого не здатен зробити жоден чоловік. Бодай би він розписав сікстинську капелу, чи винайшов паровий двигун, та він ніколи не зможе дати життя. Тобто зробити якраз те, що приписують божественному промислу. Все інше завжди буде менше, ніж цей акт. Жалюгідна подоба акту Великої Творчості. Намагання наслідувати Творця, наблизитися до нього. Вічне прагнення яке ніколи не зможе бути задоволене.
Я помічала, що розумні чоловіки це відчувають. Ніяка культурна демагогія і цивілізаційні ігри розуму не затуляють від них усвідомлення своєї обмеженості. І вони заздрять. Хто агресивно, нападаючи на тих, хто "несправедливо" отримав божествену перевагу, хто намагаючись хоч якось долучитись до сакрального акту.
Мій дід завжди мріяв стати акушером-гінекологом. Прийнявши декілька пологів він зрозумів сутність речей. Але він працював інженером і створював величезні заводи і очисні споруди. Мій чоловік створює і налагоджує роботу величезних складних інформаційних систем. Та він заздрить мені і не соромиться це визнавати. Бо чого б він не добився за все своє творче життя, це не можна буде і близько поставити поруч з тим, що я можу зробити і роблю. Так, можливо я не заслуговую на цей дар. Але дар на те і дар, що його не можливо заслужити. Це благословення, дане самою природою. Можливість бути справжнім Творцем.
Тут я можу сказати, що не поділяю поглядів тих феміністок, які намагаються принизити право жінки бути богом і нав'язують нам роль постійних наслідувачів чоловіків. Я не розумію, чому маю брати за приклад людей з обмеженими можливостями, коли сама доля створила мене повносправною. Я не хочу ніяким чином образити чоловіків, але звикла називати речі своїми іменами.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки