Отак все просто.

1. Або наша армія під сильним керівництвом, не зважаючи на заперечення іноземних політиків та журналістів, вичищає терористів і найманців, перекриває кордон, а ми тим часом жорстко караємо будь-який сепаратизм та ворожу пропаганду, швидко проводимо системні реформи, вогнем випалюємо корупцію, люструємо антиукраїнські сили, щоб вони не повернулися в парламент, суди та місцеві ради, а всі гроші скеровуємо на перемогу і реформи, перетворюємося на сильного і самостійного суб'єкта міжнародної політики, а гроші нам дають, бо ми сильні і перспективні, а наші вороги хай луснуть з ненависті та заздрощів.

2. Або ми будемо тупцювати, а війна і заворушення будуть поширюватися по всій території України, і у ворога буде все більше військ та важкої техніки, і всі бандити та регіонали піднімуть голову, і переможуть на виборах де тільки можна, і продовжать розкрадати гроші, і вже з нами ніхто у світі не рахуватиметься і грошей більше не дасть, і прийдуть реальні злидні, і країна поступово перетвориться на арену кривавої громадянської війни, і наші вороги танцюватимуть на наших могилах.

Отакий простий вибір.

Військова перемога, інформаційна перемога, дипломатична перемога, реформи, антикорупція, люстрація, міжнародна суб'єктність, сильна держава -- це все слова з одного ряду. І викинути не можна жодного.

Переламний момент ще не настав. 

Крихкий світ навколо нас ще знаходиться у стані невизначеності: чи піти в небуття, чи стати міцним і тривким.

Пам'ятайте про ці два сценарії вранці, вдень й увечері. Кожен ваш вчинок може змінити баланс на користь того чи іншого сценарію. Це ви робите не для абстрактної країни чи нації, а для себе, для своїх рідних, дітей і батьків, друзів і подруг, колег і сусідів. Для всього, що складає ваш світ, який хочуть зруйнувати. Один вчинок може змінити світ. Саме ваш. Саме сьогодні.