Ой лишенько-о-о! Фабрики неорані, заводи недоєні! Українці полюбляють поплакати. Московський сегмент Інтернету проливається жовчем, український – слізьми. Наскільки б життєствердну, бадьору, оптимістичну статтю я не написав, коментарі до неї будуть мінорні. Загалом, це нормально – українці завжди були сентиментальні.

Іноземні амбасадори, які зустрічалися з Богданом Хмельницьким, зауважували, що той часто розчулювався й пускав сльозу. Це жодним чином не заважало йому винищувати ворожі армії, зрадливі міста й випасати вовків – Україна тоді була населена не вівцями, як нині (о! Я теж бідкаюся цілком по-українські), а вовками. Або той самий Мазепа – чудовий адміністратор, інтриган, успішний полководець у протитурецьких війнах, талановитий дипломат, масштабний державний діяч, улюбленець жінок, залишив цікавий пісенний доробок, з якого найбільш відома "Чаєчка" за те, як зварили в казані її чаєняток. Я завжди плачу, коли слухаю. Гадаю, й він плакав, коли писав.

Втім, не варто занадто всерйоз сприймати всі ці ридання за долею Неньки. Україна, попри всі плями на сонці, нині одна з найкращих, найкомфортніших й найбільш перспективних країн.

Не тільки в порівнянні з Московією та Білоруссю, але й між європейських держав, Україна передує за рівнем свободи. Повно вільного вай-фаю без необхідності полишати особисті дані, сім-картки у вільному продажі без паспортів, можливість носіння складаних ножів (у Британії за це – в'язниця), безпроблемне придбання будь-якої напівавтоматичної нарізної зброї, в т.ч. армійських моделей, не заборонені глушники. Все ще занадто дорого й марудно здобувати легальну короткоствольну зброю, проте, виглядає так, що незабаром ситуація спроститься.

Значно вільніше, ніж європейці, ми почуваємося на автошляхах. Ми не придушені диктатурою політкоректності. Ми все ще маємо можливість уникати сплати багатьох антиукраїнських податків, ми користуємося піратським софтом, відкупаємося від суддів (по неполітичних справах) тощо.

В Московії своїх патріотів ув'язнюють, як у Німеччині – німецьких (саме по факту надмірного патріотизму). У нас їх іноді обирають до Верховної Ради.