Давно не їздив такою дорогою, як між Торезом і місцем падіння літака під Грабовим. Їзда часто на першій-другій передачі. Два рази виходив з машини щоб зробити її легшою і проходимішою. Такі дороги залишились, хіба, у віддалених поселеннях в Карпатах.

Поки їдеш тих 20 км, далеко позаду глухо гупає. Тривають бої біля Савур-Могили.

А поле між Розсипним і Грабовим пахне волошками. 

 х х х

Палички з білими стрічками - так позначені тіла загиблих. Майже всі тіла ще тут, на полі під Грабовим. З Розсипного позабирали, оскільки нещасні люди попадали прямо на обійстя місцевих мешканців. Уламки літака - в радіусі 10 км. Дивно виглядає пара черевиків посеред нічної лісової дороги. А до епіцентру ще з пів десятка км.

Люди зазнали страшної смерті. Тіла поперекручувало, порвало на шматки. На літній задусі понабрякали. Розплюснута коробка печива, прихоплена на дорогу, зубна щітка, яка вже нікому не буде здаватися потрібною. 

Вздовж дороги стоять купками місцеві з автоматами впереміш з іноземними журналістами. З автоматами - дехто у повністю цивільному одязі. 

У величезному як ангар наметі працює штаб МНС. Люди з написом МНС на спині, медики в уніформах з машини швидкої видаються дивним реліктом часів, коли тут була держава і було мирно.

Місцеві по-українському називають їх емЕНесниками. Кажуть, що все перемішалося. Такі державні інститути як МНС, міліція - вже й годі розібратися, хто працює на самопроголошену владу, а хто на кого.

Але все це деталі порівняно з розкиданою трагедією. Людськими речами, тілами, уламками літака прямо поміж наметів і вздовж свіжопротоптаних у ще не зовсім вигорілій траві стежках.

х х х 

Ранок у готелі Кураж, Торез. Починається гупанням бомб. Продовжується звуком штурмовиків у небі. Біля Сніжного - Савур-Могили йде бій за домінуючу висоту, з 6:30 - особливо інтенсивний. 

Це за 20 км на південь від Тореза. Люди в центрі міста по-різному - хто спокійний, а хто підходить і каже, що ноги від страху дрижать. На виїзді з Тореза напис такими ж червоними літерами на будівлі: УКРАЇНА. Вночі світиться.

х х х

Третій день після падіння під Грабовим збитого літака. Досі димить. Страшне пшеничне поле. Де прапорці, там тіла загиблих. За сусіднім Розсипним є соняшникове поле, на яке впало кілька десятків тіл. Біля пожарищ тіла блідніють і тріскаються швидше. Багато без взуття, одягу. Апокаліпсис сьогодні.

Зранку на місці працювали експерти МНС, лояльної до законної влади міліції, "прокуратури ДНР". На підступах до штабу розслідування усе контролюється "Народним ополченням Донбасу". Хто місцевий, хто з Херсона, хто не каже звідки. Знімати у бік штабу, обличчя не дозволяють.

В обід на чотирьох джипах з номерами серії OSCE і у бронежилетах приїхала група ОБСЄ. У супроводі 2 автобусів Беркуту і Сокола з георгіївськими стрічками. Частину зібраних тіл відвезли до Донецька. Певне, це ті близько 40 тіл, зібраних вчора ввечері в районі Розсипного. Частина зібрані у чорні пластикові мішки і обабіч дороги чекають доки рефрижератор забере.