Днями прем'єр-міністр Литви Альгірдас Буткявічюс повідомив, що деяких російських артистів буде включено до «чорного списку» через їх висловлювання щодо України. Напередодні в'їзд деяким відомим російським виконавцям через їх агресивну позицію щодо України заборонили у Латвії.

Кожен може побачити на сайті Міністерства культури Російської Федерації список 511 так званих «діячів культури Росії», які висловилися на підтримку агресивних дій Президента РФ щодо України і Криму. Назву лише декілька відомих імен – це актори Олексій Баталов, Сергій Безруков, Михайло Боярський і Василь Лановий, співаки Олег Газманов, Йосип Кобзон, Микола Расторгуєв і Надія Бабкіна, піаніст Денис Мацуєв, диригенти Юрій Башмет та Володимир Співаков, кінорежисери Федір Бондарчук, Станіслав Говорухін і Павло Лунгін, керівник Театру естради Геннадій Хазанов, художній керівник МХТ ім. А. П. Чехова Олег Табаков, комік Михайло Задорнов.

Тепер наслідки їх закликів добре відомі всьому світу – в Криму це озброєне захоплення української території російськими «зеленими чоловічками» з наступною анексією. Ми бачимо до чого призвела підтримка цими «діячами» дій Путіна на сході України – це збитий російським екіпажем «БУКа» пасажирський літак, руйнування російськими найманцями інфраструктури Донбасу, постійні ракетні та артилерійські обстріли території України із-за російського кордону, обстріли терористами житлових кварталів та інші підступні засоби «гібридної» війни, яка відкрито ведеться Росією проти України і яка спричинила значні жертви серед українських силовиків та мирного населення.

Цілком зрозуміло, що публічна підтримка цими «діячами» Президента РФ є відкритим закликом до війни. Можна сказати, що впливові люди із згаданого списку благословили Путіна на війну і надали йому карт-бланш на вбивства.

Варто зауважити, що будь-які відомі діячі культури зазвичай є лідерами громадської думки, мають високий моральний авторитет та чималий вплив на суспільство.

Саме тому влада Росії використовує зазначених осіб для прикриття своїх злодійських намірів і виправдання своїх злочинних дій. І хоча, для переважної більшості українців ці митці стали уособленням російської агресії та зверхнього ставлення по відношенню до України і українців, вони й досі мають значний вплив на маргінальних і малоосвічених мешканців нашої країни. Агенти впливу непомітно насаджують чужинні думки і псують світосприйняття тисяч людей – подібно до ракової пухлини, що вражає здорові тканини.

Варто згадати, що Росія також веде проти України жорстоку і безпринципну інформаційну війну, яка завдає значних моральних та іміджевих втрат нашій державі, і в якій вищезгадані діячі грають не останню роль.

Через те, що Україна з Росією де-факто знаходиться у стані війні, приїзд цих бійців пропагандистського фронту на територію нашої держави є небажаним, адже вони відкрито показали себе ворогами України, що закликали до розчленування нашої держави та агресії проти неї. Ці митці певним чином є прапором, символом Росії, і тому лише сам факт перебування цих недружніх громадян з гастрольною або іншою метою в Україні буде автоматично означати визнання анексії Криму, виправдання агресії і порушень Росією норм міжнародного права, підтримку тероризму і розпалювання війни.

Вони будуть просувати інтереси Російської Федерації лише своєю присутністю тут – навіть якщо не будуть прямо висловлюватися проти України, а тільки співати свою нікчемну попсу (яка також є антиукраїнською зброєю). Безперечно, в Кремлі розуміють, що перебування російських «зірок» в Україні має ту ж саму суть, що й наявність російського прапору на будівлі Донецької ОДА – і тому вкрай зацікавлена заслати до нас своїх зіркових агентів на гастролі.

Як тут не згадати радянський фільм «Небезпечні гастролі», де за сюжетом в Одесі в 1910 році група російських підпільників під ширмою артистів кабаре проводить антидержавну агітацію!

Але зараз не до жартів і тому з метою забезпечення національної безпеки є вкрай важливим, щоб «діячам культури», які підтримують війну Росії проти України і закликають до порушення територіальної цілісності нашої держави, був заборонений в'їзд в Україну. Відповідне зверненнями до СБУ та МЗС вже надіслане мною як народним депутатом. Така заборона продемонструвала би безкомпромісність нашої влади у боротьбі за незалежність, послужила би профілактичним заходом для надто агресивних росіян і надала би моральну підтримку всім патріотично налаштованим громадянам України. Така заборона посприяла би й стабілізації психологічного стану країни – адже громадянам важливо відчувати, що рідна держава таки спроможна гідно відповідати своїм кривдникам.

Врешті-решт, ми маємо позбавлятися від небезпечного комплексу меншовартості – інколи його називають «хохлізмом» або «малоросійськістю». Без сумнівів, ми не зможемо врятувати країну, якщо не будемо жорстко захищати свої цінності і надавати адекватну відповідь на кожний ворожий випад.

Ми надто довго оглядалися на нашого ворожого сусіда і боялися відстоювати свої інтереси там, де існувала загроза завдати йому якоїсь шкоди. І ми бачимо до чого призвела така політика – адже все, що зараз відбувається на сході України, є прямим наслідком боягузької поведінки, загравань із ворогом і танцювання перед ним на задніх лапах. А тепер ми маємо продемонструвати всьому світові що ми чогось варті і маємо гонор.

Із самого початку був наведений приклад маленької Латвії (населення 2,2 млн.) і Литви (3 млн.). Вони також сусіди Росії і в них взагалі немає свого газу, вугілля і нафти. Але там не побоялися заборонити в’їзд до власних країн тим загарбницьким «певічкам» і співунам – навіть за умови, що вони агресивно висловлювалися щодо України, а не стосовно тих маленьких, але гордих країн! До речі, у Латвії 15,0% населення країни не мають громадянства і в зв'язку з цим позбавлені прав громадян (у тому числі обирати і бути обраними до органів влади) через те що вони не знають латиської мови, конституції та історії Латвії.

А ми, українці, звикли надто делікатно ставитися до своїх ворогів, які у відповідь завжди плюють нам в обличчя. Напевне, тому й плюють! Ми самі робимо із ворогів кумирів, ми віддаємо їм свій інформаційний простір, ми культивуємо в країні малоросійськість, ми вимагаємо у Європи та США санкцій проти мерзотників, що почали проти нас війну і вбивають наших громадян – а самі не відмовляємося від ворожих товарів, банків і тієї облудної російської попси. Тому що рухає ними недалекоглядність, містечковість і боягузство, а не національна гордість і національні інтереси.

А якщо ми самі себе не поважаємо – то як ми можемо очікувати щоб нас поважали наші друзі і наші вороги?