Щойно говорили з людьми, які зупинилися на узбіччі – це компанія, що повертається у своє звільнене місто – Дебальцеве. Вони понад 2 місяці жили на Полтавщині, а тепер планують обжитися і запросити своїх нових полтавських друзів у гості. Нас із Дмитром теж запросили, але хоча б тижні через 2, бо треба скло вставити, фасади підфарбувати…

Вони знають, що їх будинок через велику обережність української армії майже не постраждав. Але у ньому жила терористична гидотна і понищила все, що можна. Тетяна показує постільну білизну і подушки, посуд, який вони везуть із Полтави. Каже: «Не будемо ж ми спати на тому, на чому спали ці скоти і їсти із тарілок, із яких вони їли!».

Донбас оживає. Шкода, що ще не увесь. Слава Україні! Слава героям!