Моя думка щодо Майдану, який ми спостерігаємо зараз.

1. Багато з людей, які зараз перебувають на Майдані Незалежності, до МАЙДАНУ не мають ніякого стосунку, і мають покинути це місце. Так вважаю особисто я.

2. Люди, які є МАЙДАНОМ, і ще досі "стоять" на Майдані Незалежності, а не перебувають в зоні АТО, не готують країну до "шокової" зими, не працюють, щоб протистояти агресії, не годують свої сім'ї і свою державу, але самі є "утриманцями", не генерують нових ініціатив, – ці люди мають самі прийняти для себе рішення, де вони зараз потрібніші. І ми маємо допомогти їм себе "знайти".

3. "Переформатування" має відбутись за ініціативою МАЙДАНУ, а не влади. І в першу чергу свою визначальну думку мають сказати кияни, які є фундаментом і джерелом існування МАЙДАНУ.

4. МАЙДАН не можна розігнати і не можна розганяти.

5. МАЙДАН не можна привласнити і не треба ним спекулювати.

Більшість рішень на Майдані ми приймали всенародним Віче.

5 сотень людей – це не Віче, це вотум недовіри, виражений киянами тим, хто називає себе Майданом сьогодні.

Ще раз повторюю, це – моя особиста думка.

Долю наметів, барикад, сцени мають вирішити кияни. І їх думка має бути беззаперечною.

Долю МАЙДАНУ мають вирішити всі українці, які стояли, приїжджали, підтримували, захищали і надихали Україну до іншого майбутнього. Формат МАЙДАНУ має бути форматом ДІЄВОЇ СИЛИ і НАРОДОВЛАДДЯ. І такому МАЙДАНУ не можна зникати. Ми маємо цю форму віднайти якнайшвидше. І не дати згаснути полум'ю народної віри.

Всьому (і всім), хто МАЙДАН дискредитує, використовує, робить тягарем, атавізмом або потугою, ми маємо дати швидку і точну оцінку і відділити зерно від полови. І робити це треба негайно.