Як на мене, більш безглуздої війни в історії ще не було.

Мешканці Луганщини і Донеччини воюють, аби у старості, якщо раптом доживуть, отримувати в Ощадбанку омріяну російську пенсію.

Російські найманці воюють за гроші колишніх українських "паханів", і можливо збагатяться, якщо до того не упіймають української кулі або ножа у спину. Адже сепаратисти в курсі, що російські "мордери" носять грошенята, не ховаючи, прямо у своїх кишенях. А генна злочинність у шахтарському краю вважається епітетом мужності, не меньше. Так що шансів у найманців дістатися дому без цинкового фраку не багато.

Украінці на сході воюють і вмирають в основному за ідею, бо українська незалежність, суверенність і свобода є нічим іншим, як гіпотетичним уявленням народу про його довгоочікувану державність.

Проте держава у особі АП, ВР та КМ, не готова запропонувати героям ані грошей, ані орденів, ані почести. Грошей у казні нема, для орденів потрібна офіційно визнана війна, а почести можновладці не звикли ділити ні з ким, окрім своїх родичів.

Жахливо в усьому цьому те, що у цей же самий час в Україні йде інша, запекла і непримирена, на повне знищення – Перша олігархічна війна. Війна за розподіл сфер впливу, війна між КЛМ і АХПІНФІРом.

ТВ-канали демонструють обидві ці війни, не договорюючи всієї правди і не аналізуючи явища і події. Адже у власниках медійного простору – все ті ж КЛМ та АХПІНФІРи.

І доки держава вольовим і мужнім рішенням не поверне собі у власність державообразуючі підприємства у сферах енергетики, транспорту, зв'язку та інших, не закінчиться ані Україно-Російська, ані Перша олігархічна війни. Адже війни просто так, від одного бажання простих смертних, не закінчуються.