У прєдверії дня Незалежності України, модно висказувать свою думку нащот парада. Ящітаю, що це бессмислєнно, бо нікого з нас всьо равно не спросять, і референдум (якось з некоторих, пор я вообще дуже не люблю це слово) з цього приводу не проведуть. Так шо, чесно кажучі, я не бачу поводу сотрясать зазря повітря. Але не буду відставать від всього прогрєсівного человєчества і теж вискажу свою думку. 

Вона коротка: «Мені по*».

 Ну по-перше, тому шо мене точно не спросять хочу я парад чи ні, тому шоб не розстраюваться,  якщо його раптом проведуть, а я проти, або якщо його проводить не будуть,  а я хочу парад,  то я зразу прєдусмотрітельно  зайняла нєтральну позицію. ( дарю ідею, як нерозстраюваться напрасно ;)

 По-друге, от всім хто тут доказує до посиніння, по всьому фейсбуку, що зараз це недоречно і  ці гроші треба потратить на армію, я конєшна згодна, шо вобще-то да, гроші б конєшна можно і треба було б, краще потратить  на армію чи ще з якоюсь суспільно большєй пользой. 

    Але є одне але, я от шось не пригадую, шоб такє хоч колись траплялось в реальному житті. Починаючи з мого раннього дитинства, коли мені не купили піаніно, тому шо папа строго сказав : «Вибирай або вся сім’я їде на море, (в Крим конєшно, куди ж ще іздили совецькі люди), або  ТОБІ покупаєм піаніно!»  Я була правильним совецьким рібьонком, тому суспільні інтереси стояли вище лічних. Конєшно мне стало зразу стидно, що я така егоїстка, і я сором’язливо потупивши очі, сказала: «Ну добре, не треба мені піаніно, всі їдем на море». Чи треба казать, що на море в ітоге того літа, ніхто не поїхав, а всі поїхали на дачу, в село, тому шо бабушка купила дачу і там було багато роботи, а моя карьєра успішної і всесвітьновідомої піаністки трагічно обірвалася, так толком і не успів начаться. 

   Чи ось ще приклад, чи бувало в вас такє, шо ви виходите з роботи, і так хочеться додому поїхать на таксі, але ви думаєте, та блін зараз це вильється 50 чи 100 гривень, краще я ці грошу відложу на покупку власної машини, ну чи на покупку чогось дуже корисного, але не дуже нужного? Бувало?  Ну і де ті гроші чи багато ви таким чином навідкладували на покупку власної машини, чи купили на ті гроші чогось корисного?

І таких прикладів я можу навести безліч.  Кожний, я думаю, зможе пригадать, як він в пориві розумної економії і раціоналізації власного бюджету відказував собі в чомусь, шо хотілось зробить, з наївной мислю, краще потратить ці гроші нашось більш корисне. 

Чи вдавалося вам хоч раз притворити це в життя? Мені особисто ні, тому шо помімо всього прочого, ще є друзі, які обов’язково позвонять і вкрадчіво ввечері в п’ятницю спитають «Які плани на вечір?»  Це дуже коварний вопрос, обично вечір п’ятниці після нього раптом стає вечором суботи, і добре якщо не ранком неділі. Ну то такє. Може то я така бєзотвественна і не вмію правильно распоржаться бюджетом.

Але ж про парад, от шо я вам скажу, якщо б дійсно ті гроші, шо підуть на парад були потрачені, на армію, я була б категорично проти проведення параду  і за то, шоб ці гроші потратить більш розумно. Але ж такого ніколи не станеться.

  І я вже даже не буду казать, що за оснащення армії і проведення параду відповідають абсолютно різні державні структури і бюджети в них різні і ніяк між собю не зв'язані. Тому писать отаке, тіпа давайте не будем проводить парад, а нехай ці гроші підуть на армію, це все одно шо писать, нехай Вєра останеться без піаніно, шоб завтра сім'я Надєжди поїхала на море.  

При чому чи покупать собі піаніно чи ні, Вера в вас вопще питать навіть не збиралась.

   Так шо люди, розслабтесь, нагадую всім - вас все одно ніхто не спросить! Тож, отримуйте задоволення. 

Ви тільки уявіть, як на день Незалежності України, країни, шо помнєнію Ху*ла, не існує взагалі, по Хрещатику проїдуть красіві танки і проча прекрасна нова блєстяща воєнна техніка, промарширують солдати красіві-здоровєнні, що на всю Україну будуть слажено і хором, красіво відповідать на пріветсвіє президента «Слава Україні» - «Героям Слава»!!!!

 Уявіть як буде казиться Ху+ло,  як в нього спортиться апєтіт, і случіться расстройство желудка, а може нам всім пощатисть, і від цієї душевної картини в нього станеться серцевий напад і він здохне.

    Ну в общім, припиніть  панікувать, щось комусь доказувать і вопще писать всяку  ху*ню.  Чи буде парад чи ні, нас ніхто спрашувать не буде, і я вам по серкету скажу, шо буде парад чи ні, а  все одно все буде харашо, перемога буде за нами, все буде Україна! Це точно, я узнавала! ;)

Всім гарного настрою і Слава Україні!