Російська «гуманітарна місія»увірвалась в Україну. Увірвалась з порушенням усіх міжнародних домовленостей і правил, з тими гуманітарними включно. Перемальовані, чи точніше– військові фургони із терміново «відбіленою», як здавалось у Кремлі, репутацією сунутьукраїнськими теренами, як непрошені гості, везуть щось, про що ніхто, з Міжнародним Червоним Хрестом включно, нічого достеменно не знає, та й чи везуть справді гуманітарну допомогу – на сьогодні запитання без точної відповіді.

Росія в терміновому порядку надсилає 262 «відбілені» вантажівки на землю, де перед тим її «зелені чоловічки» старанно підірвали мости і дороги, розстріляли школи, лікарні, дитсадки, спалили заводи і крамниці, тобто привели край до стану гуманітарної катастрофи.

Найголосніше, як відомо, кричить злодій: «Піймай злодія!». За умов уміло витвореної дестабілізації Росія без опору світової громадськості вже гуманітарно «звільнила» Придністров’я, Абхазію, Південну Осетію. Той самий постсовєтскій синдром тягне її далі, тим більше, що з небувалим успіхом закінчилась акція «мовного захисту» в Криму.

Все відбувається, як у Герцена: «російський уряд діє як зворотне провидіння – виправляє на краще минуле, а не майбутнє».

Для того, щоб встановити старі порядки, щоб відродити такий собі Євразійський союз у Кремлі вирішили остаточно повернути під свою опіку Україну, спочатку дестабілізувавши її прикордонні області, адже це такі великі й багаті землі.І знову вирішили надати допомогу, цього разу не тільки мовну, але й гуманітарну.

На 262 білих конях «гуманітарки» Росія вирішила підкорити собі Україну, забувши, однак, що за роки незалежності виросло нове покоління, яке не буде жити з таким «гуманітарним» ярмом на шиї, що був Майдан, який навчив українців боротися, що Україна має інші – європейські плани.

«Гуманітарна місія» не вдасться, якби цього не прагнули у Москві. Місію не можна реалізувати, тому що вона зведена на брехні, підкупі й віроломстві, адже руку допомоги подають щиро і зі співчуттям, її подають безоплатно і вже точно – без відбілених «гуманітарних коней».

«Гуманітарна місія» не вдасться, тому що сьогодні агресивну закордонну політику Росії вже розпізнали й ті найбільш недалекоглядні політики, а українська влада здобула в Європі й світі багато однодумців.

MissionImpossible– російська місія неможлива ще й тому, що нескорений синьо-жовтий край розбудив Росію, в якій ті найсміливіші рівняються на український прапор.