Ось такий матеріал ... Так як я завжди з певним застереженням ставлюсь до різних сенсацій, а досягнення британських вчених - це взагалі тема окремої розмови (ха-ха) - я вирішив провести дослідження самостійно. Адже заклики "закрити всі ці сайти" щонайменше дивні - ніхто соціальні мережі закривати не стане. Далі - це вже мої перші спостереження і (так-так!) сенсаційні умозаключення:

Отож, в розділі "дети" показано, що там викладено 412 сторінок з альбомами на цю тематику. Тільки перегляд першої сторінки "по діагоналі" вже показує, що шановний Джеймс хвилюється не даремно: самі тільки назви альбомів є більш, ніж красномовними. Деякі з них напряму вказують на те, що фото взяті з таких соціальних мереж, як Facebook, Instagram чи містять кадри з відео YouTube. І такого там справді ну дуже багато, а коментарі під деякими фотографіями справді, скажімо так ... специфічні (ось приклад). Також там можна побачити і дещо інше - приміром один з активістів порталу масово викладає фото в альбоми під назвою "Дівчатка - моя прихована камера"... Як описав Джеймс - там справді є багато альбомів, котрі закриті паролем. Так як в статті про такі альбоми згадується лише коротко - я спробував і це дослідити. Якщо зайти в розділ "Помощь", то там є такий FAQ: Q10: Как мне узнать пароли от закрытых альбомов? A10: Спросить автора соответствующего альбома.  Що-ж, логічно ... пишу мейла кільком авторам альбомів з проханням надіслати мені пароль до їх закритих матеріалів. Невдовзі, зовсім несподівано отримую листа з роз'ясненнями: якщо в назві альбому зазначено "EZ", то це пряма підказка - пароль "ізі", тобто простий (легкий) ... тобто 12345. Трапляються правда і варіації: наприклад "EZE" означає, що пароль слід вводити відповідно 123454321. Ну і відповідно "ZE" - 54321, а "EZZE" - 1234554321. Такі діла, Джеймс. А ще там на порталі є розділ "ню" і там все ще більш "цікаво", а логіка з паролями така-ж сама. Правда - часто автори альбомів пишуть, що пароль більш складний і щоб його отримати потрібно самому надати якийсь свій пароль. Ще часто в коментарях фігурує поняття  "Trade?" - я так розумію, тут вже йдеться про гроші ... Глибше занурюватись я не став.

Але це ще не все. Дещо несподіваним для мене було те, що і YouTube є  джерелом таких речей - адже відео це не зовсім фото і на перший погляд це якось не логічно. Проте - і тут не все так просто. Використовуючи прямі підказки в альбомах з вищеописаного російського сайту для збоченців (я прибрав цього разу лапки, бо переконався, що Джеймс був навіть більш правий, аніж сам про це знає) я дослідив YouTube. І тут спостерігається наступне (зовсім несподіване) ... По перше, серед молоді дуже популярні нині різні т.з. "теґи" і "челеджі". Я до кінця наразі так і не зрозумів всю цю молодіжну субкультуру, але швидко, чисто інтуітивно, вийшов на наступні речі: так приміром в пошуку YouTube достатньо набрати (мова не має значення - видача буде на всіх мовах) запит "мій ранок" чи "мій вечір" і вам система видасть масово відеосюжети про те, як діти встають з ліжка, йдуть в ванну, чистять зуби, малюються, переодягаються ... чи лягають спати. З одного боку такі відео чомусь дуже популярні серед дітей, з іншого боку саме такі відео стають предметом масового зацікавлення. Це видно по кількості переглядів - в довільної дівчинки-блогера, як правило, є десятки різних відео, що мають кілька десятків переглядів (очевидно друзів чи родичів) і може бути лиш одне відео, щось типу "Мій Ранок / My Morning", з сотнями тисяч  (!) переглядів. Хто всі ці глядачі ? Як ви гадаєте?

Але і це ще не все - пошук за теґами, чи ключовими словами в якійсь мірі є зрозумілою технологією. Якщо в назві відео присутні певні ключові слова, то умільці можуть написати відповідні програмки і автоматизувати процес, вишукуючи потрібні матеріали для подальшого поширення (з метою збагачення?). Ось що мені вдалось заґуґлити на цю тему:

Щоб розуміти, про що цей анонім пише - достатньо заглянути в уютненькое луркоморье.

Але і це ще не все ! Подивіться на цю картинку-скріншот:
В YouTube є така фіча, як "Рекомендовані для вас відео"... І тут для мене виявилось те, чого я ну зовсім не очікував. Праворуч від відео, котре ви дивитись, завжди пропонується щось подібне до перегляду далі, щоб відвідувач якомога довше залишався на порталі. Так з відео якоїсь дівчинки під назвою щось типу "Про мій ранок" я потрапив за рекомендацією самого ж YouTube (!) на це відео, що на картинці. Спробуємо його уважніше розглянути - бачимо, що назва "как делать закладку" ну зовсім не те, що мало-б хоч якось вказувати на те, що на відео буде дитина з оголеними грудьми (зверніть увагу на кількість переглядів - там майже пів-мільйона!). Ну і праворуч - знову рекомендації YouTube і також в назвах щось зовсім хаотично відібране, таке, що не вказує на "полуничку". Кількість переглядів там також не мала ... І ось це вже мене наводить на думку, що сам YouTube використовує хитрі технології для просування матеріалів, котрі користуються таким шаленим попитом. Самі розумієте про що я ... Я звісно не фахівець в цій галузі - але ще в 2012-му році була інформація, що Google запатентував технологію розпізнавання обличчя. Спробуємо пофантазувати - якщо хтось володіє такою технологією, то що заважає замість обличчя розпізнавати ... оголені груди чи білі трусики дитини, котрі, як засвідчує статистика переглядів - особливо затребувані.... Приклади ? Та візьмемо хоча-б Сенсаційний кліп з 11-річною Медді Ціґлєр, про який я детально писав 12 липня. Так от, тоді - за дещо більше як 2 місяці він було зібрав коло 60 млн. переглядів, що видавалось правдивою сенсацією ... яка чиста наївність ... на сьогодні ця цифра сягнула: 136 314 856 переглядів. Маркетологи щось знають? Також пам'ятаємо, що нещодавно У США відеосервіс YouTube вже випередив за популярністю традиційне телебачення.

Я в назві цього допису вказав "частина перша", бо насправді за ці кілька днів довідався значно більше. Так в інтернеті живе своїм життям такий вид соціальних мереж, як анонімні дошки типу російського Двач-а. Це взагалі потребує окремого дослідження і вивчення - адже навіть сама мова спілкування там така, що без пів-літри не розбереш. Про них я довідався, шукаючи першоджерело одного допису відомого українського копіпастера Ігоря Бігдана (ibigdan) - очевидно він там черпає матеріали для свого журналу. А вже на Двачі я дізнався про існування «Проекту "Невидимий Інтернет"» та Tor - систему, котра створена для забезпечення анонімності в мережі Інтернет. Там взагалі немає жодних правил і умовностей: брутальна дитяча порнографія в цих мережах річ (за відгуками очевидців) дуже поширена. Можливо спробую встановити собі з часом всі ці штуки і дослідити ці анонімні соціальні мережі. Це і буде частина друга (хоча в мене статичний айпі і я не певен, що це для мене буде безпечною вилазкою) ...

Можливо вийде ще і третя частина ... бо щойно заґуґлив у відкритому доступі також ось таке (правда, ще не мав часу переглянути наскільки воно в тему ...):
Ну нічого собі - вирішив котиків подивитись :)))