Сьогодні багато людей піддаються паніці й теорії змов. Одна з найдурніших серед останніх – мовляв, Янукович домовився з новою владою, яка й дозволила йому втекти. Разом із награбованими мільярдами й десятками високопосадовців-спільників. З цього випливає наступний висновок – нова влада нічим не відрізняється від старої (стара пісня московських політтехнологів «вони однакові»), Майдан зливають, реформ не буде, а бізнес Порошенка в Росії має довести ще більш абсурдну тезу про те, що вони з Путіним про все давно домовилися.

Минуло півроку з часу, коли з України втік колишній президент і злочинець Віктор Янукович. Пригадаймо: пакувати речі в своєму Межигір’ї він почав ще під час масових розстрілів на Майдані, а втікав з Києва до Росії досить довгою дорогою – через Харків, Донбас і, ймовірно, Крим. За увесь цей час так звана «нова влада», звісно, могла відстежити пересування його кортежів і гелікоптерів, вислати групу спецназу й захопити всіх. Але.

Чому «так звана нова влада»? На момент втечі Януковича процес зміни влади й закріплення її легітимності лише розпочався, старі міністри втекли за кордон, а середня керівна ланка розбіглася, остерігаючись переслідування за служіння злочинному режиму. Миттєво перейняти контроль  над правоохоронними органами, розвідкою й армією було неможливо – отож, практично неможливо було й провести блискавичну операцію з затримки кортежу втікаючого президента. Додаймо до цього, що на той момент ще ніхто не знав напевно, що Янукович сторчголов утікає з пограбованої й сплюндрованої ним країни.

А тепер головне: якби навіть новій владі вдалося перехопити кортеж Януковича, то що з ним робити далі? Надягнути наручники й відправити до в’язниці?  Така комедія не тривала б довше двадцяти хвилин, після яких увесь світ поставив би новій (ще тоді не визнаній і нелегітимній) владі ультиматум: випускайте законно й демократично обраного президента, а потім розпочинайте процедури слідства, імпічменту тощо. Це було в трагічні дні лютого, а питання щодо легітимності нової влади тривали аж до кінця травня – зокрема, й Порошенка було обрано під гаслами якнайшвидшої легітимізації зміни влади. Тому Янукович, який щойно добу тому підписав угоду з опозицією й із послами іноземних держав, після нетривалого затримання продовжував би виконувати посадові обов’язки Президента України.

Можливо, під ним захиталася б коаліція – і довелося б відправити уряд Азарова у відставку. Але регіонали не наважилися б на імпічмент, перед обличчям небезпеки почали б гуртуватися й займати кругову оборону. І більш ніж вірогідно, що Віктор Янукович і досі був би Президентом України, а вибори відбулися в визначений законом строк – у 2015 році. Жах. Втеча Януковича була однією з серії фатальних помилок колишньої влади, бо де факто дала підстави говорити про його «самоусунення» від влади. І слава Богу, що новій владі не вдалося його в цьому процесі зупинити чи затримати. Адже це було смертельне політичне піке.