Клоуни з «днр-лнр» оголосили у Мінську свій «мирний план»: Лугандон у складі України, але - повна окремішність цієї території, політична і економічна автономія, власне обрання суддів та прокурорів, право вести особливі зовнішньоекономічні відносини, швидкі місцеві вибори. Цей план і є, вочевидь, частиною того плану, про існування якого вже кілька днів торочить Путін, який нібито «домовився» з Порошенком. Прості висновки:

1) Ще раз очевидно: сам Лугандон Путіну не потрібен, він йому потрібен у складі України, аби «ковбасити» решту країну та утримувати її від європейського поступу. 

2) У тому разі, якщо це справді «спільний план» Путіна-Порошенка, будь-яка модель автономії Лугандону не має розповсюджуватися на всю Україну, яка за останні місяці стала єдиним геополітичним простором. Ніякої федералізації для всієї країни!

3) Автономний Лугандон – лише тимчасова сходинка у плані Путіна. Лугандон – стане плацдармом для ідеології русского міра та сепаратизму в Україні.

4) Треба розуміти, що Порошенко може таки згодитися на цей план. Адже це дає мир. А миру хочуть всі. Дехто, навіть, не зважає на ціну.

Якщо цей план здійсниться, я би додав лише один пункт – після автономії та виборів треба провести публічний справжній референдум у Лугандоні. І якщо мешканці захочуть будувати свій дивний світ, треба відправити їх туди, куди вони просяться. Це дасть можливість розвиватися країні, вступити в НАТО, провести реформи, і будувати єдину країну (у цьому разі надання всім бажаючим переселенцям з Лугандону належних умов має стати справою честі)