Українському суспiльству вперто нав'язують стереотипи толерантностi в умовах вiйни та формують вiдчуття безпеки, заморозивши конфлiкт на Донбасi.

Важко зрозумiти, чому українська економiка не переведена на "воєннi рейки", адже армiя потребує негайного високоточного озброєння. Зволiкати не варто, бо тiльки з силою завжди рахувались в свiтi. На слабшого завжди нападали й нищили його державнiсть.Так триває й до сьогоднi...

Проте в Українi переймаються iдеями гуманiзму, з огляду на вiдмову забороняти КПУ, зволiкають з запровадженням жорстких санкцiй проти РФ, на волi розгулюють депутати-сеператисти, вiдмовляються проводити тотальну чистку силових структур й таке iнше.

Натомiсть, нав'язують думку про толерантне висловлювання думок громадськостi в соцiальних мережах з метою не пiдривати авторитет держави та не поширювати панiку серед населення. Насправдi, iдеальний грунт для панiки, готує влада, створюючи iлюзiю безпеки.Тобто, суспiльство не готують фiзично, морально до можливих найгiрших подiй. Натомiсть годують казками про забезпечення зброєю добровольчих батальйонiв, манiпулюють цифрами кiлькостi жертв АТО, розповiдають про недостатнiсть ресурсiв в РФ для повномаштабного нападу на Украiну, заморозили конфлiкт на Донбасi.

Я розумiю, що в данiй ситуацii слiд бути "ювелiром" щоб не спровокувати панiки.Проте, якщо конфлiкт знову пiде на новий виток з задiянням авiацiї РФ проти України, чи будемо ми до цього готовi? Чи будуть готовi функцiонувати українськi мiста в умовах повномаштабної вiйни?

Думаю, що Путiну вiрити не варто, бо шматком Донбасу не задавольнить власнi iмперськi амбiцiї. Фiнал, розв'язка конфлiкту ще не скоро буде. Це просто своєрiдна передишка для обидвох сторiн.

Тому, українцям варто це  використати  з користю для себе. Розслаблятись рано. Панiкувати - шкодити самим собi, не варто , бо проблеми iснують для того щоб iх вирiвашувати.