За неповну добу у Фейсбуці вилились тонни обурення з приводу "здачі України", "президента-гандона", "Овоча-2", "нас сливают" і інших нецензурних висловлювань. Емоції, графоманство, інколи надмірна істерія...

Але більше всього вкотре дратує, коли у випадку трабла національного рівня, інформацію подає не президент Порошенко, а всі кому не лінь. 

Загинула купа військових в Іловайську - читай оперативні фактажні блоги комбатів батальйонів.

Їдуть колони російських танків через Ізварино - дивись стрічку The Guardian і The Telegraph з фотками.

Домовились про щось у Мінську - остальное додумайте сами.

Відклали угоду про асоціацію - дивіться заяву.... росіянина Улюкаєва.

У червні, коли відповідальними за інформаційну політику АП призначили Ложкіна і Цеголка, чимало фейсбучних тусовщиків, в тому числі і журналістів - возрадувались, що жити стане краще, ніж за Дарки Чепак і Льовочкіна.

Народ за буремний 2014 рік навчився і затягувати пояси, і жертвувати заради ближнього, і йти без страху на війну, і брати відповідальність у свої руки. Але брехня і замовчування обурюють найбільше.

До речі, той же в.о. президента Турчинов набагато більше виступав із відеозверненнями перед народом чим повноцінний керівник Порошенко. При тому, що йому доводилось знаходити потрібні слова, коли втратили флот, окупували Крим, оголосили АТО.

Замовчування саме із асоціацією дуже неприємне тому, що саме з неї почалась революція, яка принесла Порошенку президентську булаву.